Комп’ютеризований скринінг захворювань шийки матки — надійний інструмент об’єктивної діагностики

Колеснік Я.Ф., Колеснік М.Я.

З метою підвищення ефективності цитологічного скринінгу раку шийки матки (РШМ) на базі цитологічної лабораторії Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру розроблено спеціальну комп’ютерну програму, яку використовують з 2004 р.

Щорічно в цитологічній лабораторії проводять близько 70 тис. цитологічних досліджень.

За допомогою організаційно-методичних заходів, використовуючи отримані дані, нам вдалося вийти на стабільний, об’єктивний рівень виявлення передпухлинної, злоякісної патології шийки матки, а також знизити показник неінформативних мазків до 0,45% і препаратів без залозистого епітелію — у 2 рази (21,0%).

При аналізі отриманих комп’ютерних даних з’являється можливість проаналізувати роботу всього ланцюга цитологічного скринінгу РШМ від якості та кількості взятих мазків суб’єктами цього процесу до якості роботи кожного лікувального закладу, задіяного в цитологічному скринінгу. Тобто ми можемо оцінити роботу як кожного лікаря чи акушера первинної ланки, так і роботу закладу в цілому.

На основі отриманого досвіду роботи цитологічного скринінгу прийнято рішення з метою підвищення рівня вчасної діагностики передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень затвердити наказом по Департаменту (управлінню) охорони здоров’я в м. Біла Церква з 2013 р. як рейтингові показники для оцінки якості роботи лікувально-профілактичних закладів:

  • охоплення жінок профілактичними оглядами з цитологічним дослідженням;
  • рання діагностика злоякісних пухлин;
  • діагностика візуальних форм злоякісних новоутворень (шкіра, ротова порожнина, лімфатичні вузли, грудна залоза, шийка матки, пряма кишка, щитоподібна залоза).

Підсумки і короткі висновки роботи автоматизованого цитологічного скринінгу в Білоцерківському обласному онкологічному диспансері за 2004–2013 рр.:

1. Автоматизований цитологічний скринінг РШМ є комплексом заходів, який умовно складається з 3 етапів:

  • підготовчий;
  • автоматизована обробка даних;
  • організаційно-методичний (провідний).

 

2. Одним із головних і важливих питань в автоматизованому цитологічному скринінгу є механізми залучення пацієнтів до такого обстеження (приклад Бельгії з ситуацією стосовно раку грудної залози, Данії і Фінляндії — з РШМ тощо).

3. За допомогою автоматизованого цитологічного скринінгу ми можемо щомісячно, щоквартально інформувати персонально всіх суб’єктів цього процесу про кількісні та якісні показники їх роботи з відповідними висновками і впливами.

4. Автоматизований цитологічний скринінг РШМ допоміг нам виявити популяційний склад жіночого населення, яке підлягає профлактичним оглядам і одержує їх:

  • зведено до мінімуму фальшиві маніпуляції при отриманні діагностичного матеріалу;
  • зменшено майже в 3 рази кількість неінформативних мазків (VІ тип) до 0,45%;
  • зменшено кількість мазків без циліндричного епітелію в 2 рази з 42 до 21% в 2012 р.;
  • активізовано роботу оглядових кабінетів, лікарів-терапевтів, гінекологів, підвищено рівень виявлення на ранніх стадіях раку тіла матки, раку грудної залози, РШМ in situ в 2 рази (РШМ, І стадія — від 34,0% у 2008 р. до 56,0% — у 2012 р.; в Україні в 2012 р. — 20,0%);
  • знижено показники смертності від РШМ (летальність до року до 10% (-53%); Україна — 14,8%), загальної смертності від РШМ до 6,7% (-36%) (Україна — 8,9%). У процесі проведення автоматизованого цитологічного скринінгу встановлено, що основною причиною занедбаності РШМ та ін. є контингент жінок, які є, як правило, неорганізованим населенням, що не підпадає під цитологічний скринінг. Не можна чекати швидких позитивних результатів від введення автоматизованого скринінгу, оскільки необхідно змінити цілий ряд суб’єктивних факторів у мисленні як пацієнтів, так і медичних працівників.

Для підвищення ефективності цитологічного скринінгу РШМ необхідно:

  • перебудувати, активізувати роботу первинної ланки охорони здоров’я в плані виходу на обстеження кожного жителя персонально з необхідним набором обстежень;
  • активізувати доступну санітарно-освітню роботу серед населення, зокрема неорганізованого;
  • активізувати систематичну організаційно-методичну роботу з працівниками ланки охорони здоров’я, які проводять цитологічний скринінг (оглядові кабінети, жіноча консультація, поліклініки), а не тільки інформувати керівників лікувально-профілактичних закладів;
  • орієнтуватися на досягнення європейських показників захворюваності і смертності від РШМ;
  • постійно вдосконалювати програми цитологічного скринінгу РШМ.
Підпишіться на нас у соціальних мережах:
Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment