СУЧАСНИЙ СТАН ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ КАРЦИНОМИ IN SITU ШИЙКИ МАТКИ
Федоренко З.П., Воробйова Л.І., Горох Є.Л., Сумкіна О.В., Куценко Л.Б.
Резюме. Проведено дослідження захворюваності на карциному in situ шийки матки порівняно зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) шийки матки в популяції України з метою оцінки повноти та якості реєстрації хворих цієї категорії. Показники захворюваності отримано на базі персоніфікованих даних Національного канцер-реєстру України. Проблема своєчасної діагностики та лікування карциноми in situ шийки матки набуває не тільки медико-біологічного, але й соціально-економічного значення, оскільки показник захворюваності на цю патологію досягає пікових значень у молодих вікових групах (30–39 років), що безпосередньо впливає на трудовий та демографічний потенціал населення України. Необхідно також наголосити, що хворі на карциному in situшийки матки належать до груп ризику щодо можливої захворюваності на ЗН шийки матки, тому адекватне лікування та охоплення диспансерним спостереженням цієї категорії хворих є реальним шляхом профілактики захворюваності жіночого населення на ЗН шийки матки. Особливу роль в організації цих заходів повинні відігравати акушери-гінекологи лікувально-профілактичних закладів усіх рівнів при організаційно-методичному керівництві регіональних онкологічних закладів; окреме місце в цьому процесі має належати кабінетам патології шийки матки.
Вступ
Рак шийки матки (РШМ) відіграє провідну роль у формуванні структури захворюваності жінок на злоякісні новоутворення (ЗН) репродуктивних органів. За причиною смерті злоякісні пухлини жіночих статевих органів займають 2-ге місце, а серед жінок працездатного віку — 1-ше, що вказує на надзвичайну актуальність проблеми, а також необхідність розробки оперативних рішень щодо подолання такої негативної тенденції.
Відомо також, що впровадження сучасних скринінгових програм може суттєво вплинути на стан своєчасної діагностики цієї патології, у зв’язку з чим МОЗ України була прийнята галузева програма «Скринінг патології шийки матки» (Наказ МОЗ України від 31.12.2004 р. № 677). Новоутворення in situ, так само як і ЗН, підлягають онкологічному обліку, а інформація про всі випадки захворювання має надходити в регіональні канцер-реєстри. На відміну від розвинутих країн Європи, в Україні останнє десятиріччя захворюваність на РШМ зростає (на 11,9%), не дивлячись на наявну систему цитологічного обстеження.
Метою є дослідження динаміки захворюваності на карциному in situ шийки матки порівняно зі ЗН цієї локалізації.
Матеріали та методи
Вивчення когорти хворих на рак та карциному in situ шийки матки проводили на основі бази даних Національного канцер-реєстру України із застосуванням методів дескриптивної епідеміології, медичної та математичної статистики. Проведено дослідження персоніфікованої інформації про 10 599 жінок, які перебували на обліку в онкологічних закладах України, станом на 01.01.2011 р.
Результати дослідження
Вивчено динаміку захворюваності на карциному in situ шийки матки (код МКХ-10 D06) у порівнянні зі ЗН відповідної локалізації (C53) за період з 2002 р., коли всю територію України було охоплено єдиною інформаційною системою збору даних Національного канцер-реєстру (рис. 1).
Встановлено, що захворюваність на ЗН шийки матки залишається практично незмінною протягом останніх років (близько 20 випадків на 100 тис. жіночого населення), проте захворюваність на рак in situ має стійку тенденцію до збільшення (з 2,2‱ в 2002 р. до 4,8‱ в 2010 р.); певну роль у підвищенні рівня захворюваності на рак in situ шийки матки могла відіграти реалізація заходів програми «Скринінг патології шийки матки». Виявлення ЗН шийки матки в стадії in situ призвело до підвищення ефективності лікування та поступового зменшення кількості хворих, що не прожили року з моменту встановлення діагнозу, — з 19,8% у 2002 р. до 15,4% у 2009 р. (згідно з даними Національного канцер-реєстру України).
Не виключено також, що за цей період відбувалося поступове покращення якості реєстрації станів in situ в системі онкологічного обліку; проте відзначено велику варіативність показника захворюваності на рак in situ в 2010 р. — від 31 випадку на 100 тис. жіночого населення у м. Севастополь, 14–15 у Львівській та Волинській областях до поодиноких випадків в Донецькій, Миколаївській, Луганській, Чернігівській та інших областях. У Чернівецькій області взагалі не зареєстровано жодного випадку захворюваності на рак in situ шийки матки за весь досліджуваний період.
Зазначимо, що в розвинених країнах рівень захворюваності на рак in situ значно перевищує такі показники при інвазивних формах РШМ. Наприклад, за даними «UK Incidence Statistics» (Велика Британія), у 2007 р. було виявлено 25 033 випадки карциноми in situ шийки матки та лише 2 276 випадків інвазивних карцином цієї ж локалізації. Тобто, якщо у Великій Британії на 1 випадок ЗН шийки матки припадає 11, виявлених in situ, то в Україні, навпаки, на один виявлений випадок in situ припадає 4 випадки ЗН шийки матки.
Наводимо порівняльні дані 2010 р. та співвідношення між рівнем захворюваності на рак in situ та ЗН шийки матки та контингентами хворих на цю патологію, які перебувають на обліку в онкологічних закладах (див. табл. 1).
Таблиця 1 Захворюваність та розповсюдженість захворювання на карциному in situ та ЗН шийки матки, Україна, 2010 р.
| Адміністративна територія | Кількість випадків | Захворюваність, грубий показник | Контингенти | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| абс. кількість D09 | показник на 100 тис. жіночого населення | ||||||||
| D09 | C53 | D09 | C53 | співвідношення показників | D09 | C53 | співвідношення показників | ||
| Україна | 1175 | 4894 | 4,8 | 19,8 | 0,24 | 10599 | 43,0 | 241,9 | 0,18 |
| АР Крим | 25 | 155 | 2,4 | 14,6 | 0,16 | 237 | 22,3 | 176,1 | 0,13 |
| Вінницька | 103 | 167 | 11,6 | 18,8 | 0,62 | 1119 | 125,6 | 316,5 | 0,40 |
| Волинська | 77 | 122 | 14,0 | 22,2 | 0,63 | 374 | 68,2 | 331,6 | 0,21 |
| Дніпропетровська | 151 | 353 | 8,3 | 19,4 | 0,43 | 1311 | 71,9 | 231,3 | 0,31 |
| Донецька | 24 | 488 | 1,0 | 20,1 | 0,05 | 225 | 9,2 | 233,4 | 0,04 |
| Житомирська | 30 | 171 | 4,3 | 24,7 | 0,18 | 303 | 43,8 | 303,6 | 0,14 |
| Закарпатська | 35 | 149 | 5,4 | 23,0 | 0,23 | 123 | 19,0 | 230,1 | 0,08 |
| Запорізька | 26 | 196 | 2,6 | 19,9 | 0,13 | 164 | 16,6 | 188,7 | 0,09 |
| Ів.-Франківська | 25 | 129 | 3,4 | 17,7 | 0,19 | 135 | 18,5 | 213,9 | 0,09 |
| Київська | 25 | 183 | 2,7 | 19,8 | 0,14 | 242 | 26,2 | 265,5 | 0,10 |
| Кіровоградська | 15 | 155 | 2,7 | 28,2 | 0,10 | 103 | 18,8 | 225,8 | 0,08 |
| Луганська | 18 | 204 | 1,4 | 16,3 | 0,09 | 406 | 32,4 | 217,6 | 0,15 |
| Львівська | 206 | 261 | 15,4 | 19,6 | 0,79 | 2226 | 166,7 | 267,5 | 0,62 |
| Миколаївська | 8 | 137 | 1,2 | 21,4 | 0,06 | 260 | 40,6 | 259,6 | 0,16 |
| Одеська | 35 | 368 | 2,8 | 29,1 | 0,10 | 201 | 15,9 | 301,2 | 0,05 |
| Полтавська | 28 | 155 | 3,5 | 19,2 | 0,18 | 112 | 13,8 | 225,2 | 0,06 |
| Рівненська | 22 | 109 | 3,6 | 18,0 | 0,20 | 475 | 78,3 | 200,6 | 0,39 |
| Сумська | 13 | 123 | 2,0 | 19,3 | 0,11 | 130 | 20,4 | 252,7 | 0,08 |
| Тернопільська | 26 | 105 | 4,5 | 18,1 | 0,25 | 248 | 42,6 | 283,6 | 0,15 |
| Харківська | 102 | 261 | 6,8 | 17,5 | 0,39 | 841 | 56,5 | 210,8 | 0,27 |
| Херсонська | 27 | 131 | 4,6 | 22,3 | 0,21 | 129 | 22,0 | 234 | 0,09 |
| Хмельницька | 15 | 141 | 2,1 | 19,7 | 0,11 | 86 | 12,0 | 231,4 | 0,05 |
| Черкаська | 21 | 175 | 3,0 | 24,9 | 0,12 | 256 | 36,4 | 304,5 | 0,12 |
| Чернівецька | 0 | 66 | 0,0 | 13,8 | 0,00 | 0 | 0,0 | 299,7 | 0,00 |
| Чернiгiвcька | 7 | 111 | 1,2 | 18,4 | 0,06 | 166 | 27,5 | 231 | 0,12 |
| м. Київ | 47 | 234 | 3,2 | 15,9 | 0,20 | 520 | 35,2 | 188,2 | 0,19 |
| м. Севастополь | 64 | 45 | 31,1 | 21,8 | 1,42 | 207 | 100,5 | 281,9 | 0,36 |
Аналіз персоніфікованої бази даних Національного канцер-реєстру України 2010 р. показав, що 62% випадків захворювання на рак in situ шийки матки виявлено в результаті самостійного звернення жінок до лікувального закладу і лише 19% — в жіночих оглядових кабінетах, решта 19% — при інших видах профілактичних оглядів. Показник (30–40%) активно виявленого раку in situ шийки матки залишається практично незмінним впродовж останніх 8 років.
Вивчення повікових особливостей захворюваності на рак in situ та ЗН шийки матки за період 2002–2010 рр. показало, що для раку in situ характерний більш ранній пік захворюваності (вікові групи 30–40 років), ніж при ЗН шийки матки, а в молодших — ідентичний (рис. 2).
Зазначимо, що при вивченні стану реєстрації рак in situ шийки матки (D06) було виявлено лише 45 хворих, в реєстраційній карті яких зареєстровано 2 діагнози: перший — рак in situ шийки матки, другий — ЗН шийки матки (С53) (що становить 0,5% хворих на рак in situ шийки матки). Можливо, у більшості випадків РШМ, що виник у хворої після реєстрації карциноми in situ, був внесений в карту замість попереднього діагнозу, внаслідок чого неможливо проаналізувати динаміку та ризики виникнення злоякісних пухлин у хворих, яким попередньо було діагностовано карциному in situ.
Здійснено вивчення інформації про спеціальне лікування хворих на рак in situ шийки матки (з аналізу були виключені ті хворі, які, крім in situ, мали також ЗН). Встановлено, що показник охоплення спеціальним лікуванням хворих на карциному in situ шийки матки є аналогічним і у хворих на ЗН шийки матки — 83,7 та 81,9%, відповідно, найпоширенішим методом лікування є хірургічний. Зазначимо, що в Івано-Франківській та Запорізькій областях відсутні відомості про спеціальне лікування більш ніж у половини хворих; у Харківській області та м. Києві не отримали спеціальне лікування до 40% хворих, у Полтавській та Рівненській областях — понад 25% (див. табл. 2).
Таблиця 2 Відомості про спеціальне лікування хворих на рак in situ шийки матки, 2002–2010 рр.
| Адміністративна територія | Всього | Не отримали спец. лікування | Тільки хірургічне | Комбіновані та інші види лікування | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Україна | 8082 | 1316 | 16,3% | 6487 | 80,3% | 279 | 3,5% | |
| АР Крим | 158 | 23 | 14,6% | 132 | 83,5% | 3 | 1,9% | |
| Вінницька | 978 | 66 | 6,7% | 893 | 91,3% | 19 | 1,9% | |
| Волинська | 296 | 21 | 7,1% | 271 | 91,6% | 4 | 1,4% | |
| Дніпропетровська | 1114 | 169 | 15,2% | 929 | 83,4% | 16 | 1,4% | |
| Донецька | 211 | 33 | 15,6% | 165 | 78,2% | 13 | 6,2% | |
| Житомирська | 165 | 13 | 7,9% | 145 | 87,9% | 7 | 4,2% | |
| Закарпатська | 90 | 22 | 24,4% | 63 | 70,0% | 5 | 5,6% | |
| Запорізька | 154 | 91 | 59,1% | 56 | 36,4% | 7 | 4,5% | |
| Івано-Франківська | 110 | 87 | 79,1% | 23 | 20,9% | 0 | 0,0% | |
| Київська | 207 | 19 | 9,2% | 177 | 85,5% | 11 | 5,3% | |
| Кіровоградська | 72 | 17 | 23,6% | 52 | 72,2% | 3 | 4,2% | |
| Луганська | 239 | 26 | 10,9% | 202 | 84,5% | 11 | 4,6% | |
| Львівська | 1694 | 55 | 3,2% | 1636 | 96,6% | 3 | 0,2% | |
| Миколаївська | 80 | 18 | 22,5% | 62 | 77,5% | 0 | 0,0% | |
| Одеська | 166 | 30 | 18,1% | 131 | 78,9% | 5 | 3,0% | |
| Полтавська | 94 | 24 | 25,5% | 68 | 72,3% | 2 | 2,1% | |
| Рівненська | 247 | 63 | 25,5% | 172 | 69,6% | 12 | 4,9% | |
| Сумська | 94 | 14 | 14,9% | 79 | 84,0% | 1 | 1,1% | |
| Тернопільська | 139 | 25 | 18,0% | 114 | 82,0% | 0 | 0,0% | |
| Харківська | 695 | 260 | 37,4% | 356 | 51,2% | 79 | 11,4% | |
| Херсонська | 110 | 16 | 14,5% | 87 | 79,1% | 7 | 6,4% | |
| Хмельницька | 63 | 13 | 20,6% | 48 | 76,2% | 2 | 3,2% | |
| Черкаська | 174 | 19 | 10,9% | 117 | 67,2% | 38 | 21,8% | |
| Чернівецька | 0 | 0 | – | 0 | – | 0 | – | |
| Чернiгiвcька | 128 | 2 | 1,6% | 106 | 82,8% | 20 | 15,6% | |
| м. Київ | 406 | 160 | 39,4% | 238 | 58,6% | 8 | 2,0% | |
| м. Севастополь | 198 | 30 | 15,2% | 165 | 83,3% | 3 | 1,5% | |
Висновки
Проблема своєчасної діагностики та лікування карциноми in situ шийки матки набуває не тільки медико-біологічного, але й соціально-економічного значення, оскільки показник захворюваності на цю патологію досягає пікових значень у молодих вікових групах (30–39 років), що безпосередньо впливає на трудовий та демографічний потенціал населення України. Необхідно також наголосити, що хворі на карциному in situ шийки матки належать до груп ризику щодо можливої захворюваності на ЗН шийки матки, тому адекватне лікування та охоплення диспансерним спостереженням цієї категорії хворих є реальним шляхом профілактики захворюваності на ЗН шийки матки жіночого населення. Особливу роль в організації цих заходів повинні відігравати акушери-гінекологи лікувально-профілактичних закладів усіх рівнів при організаційно-методичному керівництві регіональних онкологічних закладів; окреме місце в цьому процесі має належати кабінетам патології шийки матки.
Современное состояние диагностики, лечения и регистрации карциномы in situ шейки матки
Резюме. Проведено исследование заболеваемости карциномой in situ шейки матки по сравнению со злокачественными новообразованиями (ЗН) шейки матки в популяции Украины с целью оценки полноты и качества регистрации больных этой категории. Показатели заболеваемости получены на базе персонифицированных данных Национального канцер-регистра Украины. Проблема своевременной диагностики и лечения карциномы in situ шейки матки обретает не только медико-биологическое, но и социально-экономическое значение, поскольку показатель заболеваемости этой патологией достигает пиковых значений в молодых возрастных группах (30–39 лет), что непосредственно влияет на трудовой и демографический потенциал населения Украины. Необходимо также подчеркнуть, что больные карциномой in situ шейки матки относятся к группе риска относительно возможной заболеваемости ЗН шейки матки, поэтому адекватное лечение и охват диспансерным наблюдением этой категории больных является реальным путем профилактики заболеваемости женского населения раком шейки матки. Особую роль в организации этих мероприятий должны выполнять акушеры-гинекологи лечебно-профилактических учреждений всех уровней при организационно-методическом руководстве региональных онкологических учреждений; особое место в этом процессе должно принадлежать кабинетам патологии шейки матки.
заболеваемость злокачественными новообразованиями, карцинома in situ шейки матки, канцер-регистр.
Leave a comment