Особливості кардіоінтервалограм при кардіоміопатії за умов ендотоксикозу
Проведено аналіз варіабельності серцевого ритму за умов онкогеноподібного ендотоксикозу.
Експеримент проводили на 35 статевозрілих щурах-самцях масою тіла 170–230 г. Усі втручання виконували з дотриманням принципів «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та наукових цілей» (Страсбург, 1985) та ухвали Першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2001). Онкогеноподібну ендогенну інтоксикацію моделювали шляхом введення тетрахлорметану та бактеріального ліпополісахариду за В.В. Новочадовим та В.Б. Писаревим (2001; 2002). Експериментальним та контрольним щурам на 90-ту добу проводили електрокардіографічне дослідження в ІІ стандартному відведенні за допомогою комп’ютерного комплексу «CardioLab CE» (Україна).
За умов ендотоксикозу зареєстровано зниження частоти серцевих скорочень на 32%, амплітуди моди — на 58%, індекс напруження при цьому був у 6,3 раза нижчим за такий у контролі, індекс вегетативної рівноваги — у 3,9 раза, вегетативний показник ритму — 2,6 раза, а показник адекватності процесів регуляції — 2,8 раза, значення моди підвищувалося на 42%, а варіаційний розмах — у 2 рази.
Дані аналізу кардіоінтервалограм свідчать про регуляторну дисфункцію, обмеження адренергічних впливів на діяльність серця, а також суттєве зниження ролі адренергічної складової у формуванні серцевого риму.
Leave a comment