Поширеність нутритивного ризику в мультицентровій вибірці госпіталізованих пацієнтів онкологічного профілю в Україні: поперечне дослідження з використанням PRONTO

DOI: 10.32471/clinicaloncology.2663-466X.36319

Вступ

Нутритивні порушення є поширеним і клінічно значущим компонентом перебігу онкологічних захворювань. Мальнут­риція, саркопенія та кахексія асоціюються з підвищенням токсичності протипухлинного лікування, вищою частотою післяопераційних ускладнень, подовженням тривалості госпіталізації, зниженням якості життя та виживаності пацієнтів [1, 2]. Попри це, у практиці різних країн нутритивний ризик часто є недостатньо виявленим або виявляється запізно, що обмежує можливості раннього втручання [1, 2].

Сучасні рекомендації Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (European Society for Clinical Nutrition and Metabolism — ESPEN) та Європейського товариства медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO), а також національні стандарти медичної допомоги передбачають рутинний нутритивний скринінг на різних етапах лікування пацієнтів онкологічного профілю із використанням валідованих інструментів [1, 3–5]. Водночас у реальній клінічній практиці оцінка нутритивного статусу нерідко обмежується визначенням ІМТ, що не дозволяє виявити значну частину пацієнтів із клінічно значущими проявами нутритивного ризику, зокрема серед осіб із нормальною або підвищеною масою тіла [6, 7].

Незважаючи на наявність валідованих інструментів нут­ритивного скринінгу та оцінки, їх рутинне використання в онкологічній практиці залишається обмеженим. Однією з причин є те, що більшість наявних інструментів потребують детального збору антропометричних, функціональних або лабораторних даних. Це ускладнює їх інтеграцію в щоденну роботу лікаря-онколога в умовах обмеженого часу та високого клінічного навантаження.

Дані проспективного багатоцентрового дослідження PreMiO свідчать, що нутритивні порушення, анорексія та зменшення маси тіла можуть бути поширеними вже на момент першого онкологічного візиту, а клінічно значущий нутритивний ризик може відмічатися і у пацієнтів без дефіциту маси тіла, включно із саркопенією та саркопенічним ожирінням [7].

Це підкреслює потребу в скринінгових підходах, які оцінюють не лише антропометричні показники, а й симптоми та функціональний стан [8, 9, 10].

PRONTO — прагматичний симптомо-орієнтований протокол раннього виявлення нутритивного ризику в онкології, який включає 3 прості питання щодо ненавмисного зменшення маси тіла, обсягу споживання їжі та слабкості / зниження фізичної сили [1, 2, 4, 11]. На відміну від інструментів поглибленої нутритивної оцінки та діагностики мальнутриції, PRONTO призначений для первинного скринінгу й розроблений для використання безпосередньо лікарями-онкологами в умовах рутинної клінічної практики. Міжнародні дослідження вже відмітили простоту його використання, високу прийнятність серед онкологів та діагностичну узгодженість із критеріями Глобальної лідерської ініціативи з мальнутриції (Global Leadership Initiative on Malnutrition — GLIM) [10]. Водночас наявні дані переважно характеризують діагностичні можливості та клінічну придатність PRONTO, тоді як дані щодо поширеності нутритивного ризику серед госпіталізованих онкологічних пацієнтів у мультицентрових дослідженнях залишаються обмеженими.

Принциповою особливістю PRONTO є його функція первинної клінічної стратифікації, а не діагностики. Позитивна відповідь хоча б на один із компонентів опитувальника не встановлює діагноз мальнутриції, однак дозволяє ідентифікувати пацієнтів, які потребують подальшої оцінки нутритивного статусу, моніторингу або визначення показань до нутритивної підтримки. Так, PRONTO виконує функцію маршрутизації пацієнта в клінічному процесі.

У сучасній медицині дедалі більшого значення набувають дані реальної клінічної практики (real-world evidence — RWE), які доповнюють результати контрольованих клінічних досліджень та дозволяють оцінити практичну придатність діагностичних і клінічних інструментів у повсякденних умовах надання медичної допомоги [12, 13]. Для інструментів первинного скринінгу особливе значення мають саме дані реальної клінічної практики, оскільки їхня клінічна цінність визначається не лише валідністю, але й можливістю інтеграції в рутинний клінічний процес. У цьому контексті оцінка поширеності нутритивного ризику за допомогою PRONTO у мультицентровій вибірці госпіталізованих онкологічних пацієнтів дозволяє отримати перші українські дані реальної клінічної практики щодо застосування цього інструменту.

Отримання національних даних щодо поширеності нутритивного ризику при госпіталізації та його клінічної неоднорідності в Україні є необхідним для обґрунтування систематичного впровадження скринінгу нутритивного ризику та інтеграції його оцінки в стандартний клінічний маршрут пацієнта з онкопатологією.

Мета дослідження — оцінити поширеність та клінічні характеристики нутритивного ризику у госпіталізованих пацієнтів онкологічного профілю за результатами скринінгу з використанням PRONTO у мультицентровій вибірці клінічної практики України.

Об’єкт і методи. Протягом 2025–2026 рр. було проведено мультицентрове обсерваційне поперечне дослідження у спеціалізованих онкологічних закладах різних макрорегіонів України. Заклади охорони здоров’я були залучені як клінічні установи, що надають стаціонарну допомогу дорослим пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями:

• Східний регіон: Дніпропетровський обласний клінічний онкологічний диспансер;
• Центральний регіон: Київський міський онкологічний центр та Київський обласний онкологічний диспансер;
• Західний регіон: Львівське територіальне медичне об’єднання № 1, Львівський державний обласний регіональний лікувально-діагностичний центр, а також Прикарпатський обласний клінічний онкологічний центр;
• Північний регіон: Житомирський обласний онкологічний диспансер;
• Південний регіон: Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр.

Критеріями залучення в дослідження були вік ≥18 років, наявність підтвердженого злоякісного новоутворення, госпіталізація до спеціалізованого онкологічного закладу, можливість проведення первинного скринінгу PRONTO на момент надходження, наявність основних клініко-демографічних даних для аналізу. Дослідженням охоплені пацієнти з первинно діагностованим захворюванням, рецидивом, метастатичним процесом, а також хворі, які раніше отримували хіміє-, променеву терапію, хірургічне або комбіноване лікування, якщо скринінг проводився на момент поточної госпіталізації. Нутритивний ризик оцінювали одноразово на момент госпіталізації (при надходженні до стаціонару) за допомогою валідованого скринінгового інструменту PRONTO, який включає оцінку зменшення маси тіла, зниження апетиту або споживання їжі та слабкості. Наявність щонайменше однієї позитивної відповіді визначали як позитивний результат скринінгу (PRONTO+). Опитування здійснювали лікарі онкологи або дієтологи українською мовою з використанням стандартизованої форми PRONTO, згідно зі Стандартом медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України пацієнтам з онкопатологією [4], який передбачає проведення обов’язкового скринінгу нутритивного ризику всіх пацієнтів при госпіталізації. Відповіді на запитання отримували безпосередньо від пацієнта, тоді як показник ІМТ визначали за антропометричними даними, внесеними до медичної документації. Аналізували поширеність нутритивного ризику та його розподіл залежно від віку, статі, локалізації пухлини, стадії захворювання, типу лікування та ІМТ.

Критеріями залучення були вік <18 років, відсутність підтвердженого злоякісного новоутворення, неможливість отримати відповіді на питання PRONTO, виражені когнітивні порушення або тяжкий клінічний стан, що унеможливлювали проведення опитування.

Дослідженням охоплено 2261 госпіталізованого пацієнта онкологічного профілю (середній вік — 61 рік; 60,0% жінок). Найпоширенішими локалізаціями були новоутворення кишечнику, молочної залози, жіночих статевих органів та сечостатевої системи. Основні клініко-демографічні характеристики досліджуваної вибірки наведено в табл. 1.

Етичні аспекти. Дослідження відбувалося як частина рутинної клінічної практики в умовах онкологічного стаціонару, яка передбачає обов’язкову оцінку нутритивного ризику при госпіталізації. У межах дослідження не здійснювали збір або обробку персональних даних пацієнтів.

Обробка даних. Статистичну обробку даних здійснювали із використанням програмного пакета IBM SPSS Statistics (IBM Corp., США, версія 22). Аналіз даних включав методи описової статистики: розрахунок абсолютних та відносних показників, оцінку частотного розподілу, підгруповий аналіз із стратифікацією за клінічними та демографічними характеристиками. Результати представлені у вигляді частот (%) та 95% ДІ. Аналіз мав описовий характер відповідно до дизайну мультицентрового поперечного дослідження.

Результати. За результатами PRONTO+ виявлено у 61,9% обстежених пацієнтів (95% ДІ 59,9–63,9), тоді як 38,1% не мали ознак нутритивного ризику.

Аналіз кількості позитивних відповідей у PRONTO виявив, що значна частина пацієнтів із PRONTO+ мала декілька позитивних відповідей (рис. 1). Зокрема, 46,3% пацієнтів мали 3 позитивні відповіді. Частка пацієнтів з 1 позитивним симптомом становила 31,8%, тоді як із 2 — 21,9%. Найчастішим симптомом була слабкість (86,4% пацієнтів із PRONTO+).

Рис. 1. Кількість позитивних відповідей у скринінгу PRONTO

Отримані результати свідчать про високу поширеність нутритивного ризику серед онкологічних пацієнтів уже на момент госпіталізації та підтверджують його багатокомпонентний клінічний характер.

Найбільша частка пацієнтів із PRONTO+ припадала на вікові групи 55–74 років, тоді як у молодших категоріях частота нутритивного ризику була нижчою. У гендерній структурі пацієнтів із позитивним результатом скринінгу переважали жінки — 57,4%, тоді як частка чоловіків становила 42,6%.

Для оцінки клінічних особливостей нутритивного ризику проаналізовано частку пацієнтів із PRONTO+ у межах окремих клінічних підгруп залежно від локалізації пухлини, стадії захворювання та типу протипухлинного лікування. Частота PRONTO+ відрізнялася залежно від локалізації пухлини (рис. 2). Найвищі показники нутритивного ризику зафіксовані у пацієнтів із раком стравоходу (91,2%; 95% ДІ 77,0–97,0), онкогематологічними захворюваннями (87,5%; 95% ДІ 75,3–94,1) та пухлинами шлунка (85,8%; 95% ДІ 79,6–90,3). Висока частка PRONTO+ також відзначалася при новоутвореннях кишечнику (74,7%; 95% ДІ 70,7–78,3). Найнижчий рівень нутритивного ризику виявлено у пацієнтів із пухлинами грудної залози (47,8%; 95% ДІ 43,2–52,4), хоча майже половина пацієнтів цієї групи також мали позитивний результат скринінгу.

Рис. 2. Частота PRONTO+ залежно від локалізації пухлини

Частота PRONTO+ залишалася високою на всіх стадіях онкологічного процесу: І стадія — 47,4% (95% ДІ 43,4–51,5), ІІ стадія — 69,6% (95% ДІ 65,5–73,4), ІІІ стадія — 64,7% (95% ДІ 60,2–69,0), IV стадія — 71,6% (95% ДІ 66,8–76,0) (рис. 3). Найвищі показники нутритивного ризику зареєстровано при II та IV стадіях захворювання — 69,6 і 71,6% відповідно, тоді як при I стадії PRONTO+ виявлено у 47,4% пацієнтів. Отримані результати не свідчать про чітку лінійну залежність між поширеністю нутритивного ризику та стадією захворювання.

Рис. 3. Частота PRONTO+ залежно від стадії онкологічного процесу

Залежно від типу протипухлинного лікування найвищу частоту PRONTO+ виявлено при комбінованому лікуванні (73,6%; 95% ДІ 67,8–78,7); при променевій терапії цей показник становив 67,9% (95% ДІ 61,0–74,1), при хірургічному лікуванні 61,5% (95% ДІ 58,4–64,5) та 57,7% (95% ДІ 54,4–61,0) при хімієтерапії (рис. 4).

Рис. 4. Частота PRONTO+ залежно від типу лікування

У структурі пацієнтів із PRONTO+ найбільшу частку становили особи з нормальним ІМТ (42,1%), надмірною масою тіла (30,0%) та ожирінням (23,5%), тоді як частка пацієнтів із дефіцитом маси тіла становила лише 4,4%. Водночас завдяки аналізу частоти PRONTO+ у межах окремих категорій ІМТ встановлено, що найвищий рівень нутритивного ризику зареєстровано серед пацієнтів із дефіцитом маси тіла (<18,5 кг/м²) — 74,7% (95% ДІ 64,0–83,1). При нормальному ІМТ цей показник становив 68,4% (95% ДІ 65,2–71,5), тоді як у групах із надмірною масою тіла та ожирінням частота PRONTO+ залишалася високою — 57,2% (95% ДІ 53,5–60,8) та 56,0% (95% ДІ 51,9–60,1) відповідно (рис. 5).

Рис. 5. Частота PRONTO+ в окремих категоріях ІМТ

Аналіз відповідей за окремими компонентами PRONTO свідчить, що клінічні прояви нутритивного ризику зареєстровані незалежно від маси тіла пацієнтів, тобто в усіх категоріях ІМТ. Найвищу частоту зменшення маси тіла, зниження апетиту або об’єму споживання їжі, а також слабкості відмічали серед пацієнтів із нормальним ІМТ. Водночас у групах із надмірною масою тіла та ожирінням поширеність усіх симптомів залишалася високою.

Зокрема, зменшення маси тіла та зниження апетиту часто виявлялися у пацієнтів із підвищеним ІМТ, що свідчить про можливість розвитку нутритивних порушень навіть за відсутності дефіциту маси тіла. Аналогічну тенденцію встановлено щодо слабкості та зниження фізичної сили, які зберігали високу частоту в усіх категоріях ІМТ, включно з пацієнтами з ожирінням.

Порівняльний аналіз між загальною вибіркою та підгрупою пацієнтів із PRONTO+ виявив суттєво вищу поширеність усіх клінічних проявів у пацієнтів із нутритивним ризиком (табл. 2). Зменшення маси тіла виявлено у 63,3% пацієнтів із PRONTO+ порівняно з 39,2% серед усіх обстежених хворих. Аналогічно зниження апетиту реєстрували у 64,8% пацієнтів із PRONTO+ та у 40,1% усієї досліджуваної вибірки. Найбільш виражені відмінності відзначено для показника слабкості, який встановлено у 86,4% пацієнтів із PRONTO+ та у 53,5% усіх обстежених.

Отримані результати підтверджують, що клінічні прояви нутритивного ризику не обмежуються пацієнтами з низьким ІМТ та можуть бути поширеними серед осіб із нормальною або підвищеною масою тіла.

ОБГОВОРЕННЯ

Мальнутриція та ризик її розвитку є поширеними у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та асоціюються з несприятливими клінічними наслідками, суттєво впливаючи на результати лікування. Розвиток нутритивних порушень пов’язаний із підвищенням токсичності протипухлинної терапії, ослабленням імунної відповіді, підвищенням частоти інфекційних та післяопераційних ускладнень, подовженням тривалості госпіталізації, погіршенням функціонального статусу, зниженням якості життя та виживаності пацієнтів. Саме тому сучасні міжнародні рекомендації та національні стандарти медичної допомоги передбачають обов’язкову оцінку нутритивного ризику у пацієнтів із онкологічними захворюваннями та своєчасне визначення потреби в нутритивному супроводі [1, 3–5, 11, 14, 15].

Окремо слід підкреслити, що отримані результати належать до категорії даних реальної клінічної практики. На відміну від пілотних та валідаційних досліджень PRONTO, проведених у більш контрольованих умовах, наше дослідження відображає його використання в повсякденній роботі онкологічних стаціонарів різних регіонів України. Саме такі дані дозволяють оцінити не лише потенційну валідність інструменту, але й його практичну придатність до інтеграції в рутинний клінічний процес.

Незважаючи на доведений вплив нутритивного статусу на прогноз пацієнтів з онкопатологією, оцінка нутритивного ризику все ще недостатньо інтегрована в рутинну клінічну практику. Проведене дослідження є першим в Україні мультицентровим аналізом поширеності нутритивного ризику із застосуванням стандартизованого скринінгового інструменту PRONTO [2, 8, 10].

Результати дослідження підтверджують високу поширеність нутритивного ризику серед госпіталізованих пацієнтів онкологічного профілю. Отримані дані узгоджуються з результатами міжнародних досліджень, у яких частота нутритивного ризику серед онкологічних пацієнтів залишається високою незалежно від особливостей досліджуваних популяцій [7, 8, 9, 16].

З огляду на сучасний підхід до нутритивної підтримки в онкології, отримані результати слід розглядати не лише як характеристику поширеності нутритивного ризику, а як відображення клінічної потреби в системному первинному скринінгу. Частота PRONTO+ на момент госпіталізації свідчить про те, що значна частина пацієнтів потребує подальшої оцінки нутритивного статусу та визначення показань до індивідуальної нутритивної підтримки вже на ранньому етапі стаціонарного лікування.

Отримані результати мають особливе значення в контексті чинного Стандарту медичної допомоги «Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих» (наказ МОЗ України від 26.01.2024 р. № 142), який передбачає обов’язкову оцінку нутритивного ризику при госпіталізації. Так, результати дослідження підтверджують практичну актуальність систематичного скринінгу нутритивного ризику як складової стандартного клінічного маршруту онкологічного пацієнта.

Частота нутритивного ризику відрізнялася залежно від типу протипухлинного лікування. Найвищі показники PRONTO+ зареєстровано серед хворих, які отримували комбіноване лікування, однак нутритивний ризик виявлявся в усіх клінічних підгрупах незалежно від виду лікування. Це підкреслює необхідність універсального підходу до скринінгу нутритивного ризику та недоцільність обмеження його використання окремими категоріями пацієнтів. Водночас отримані дані слід інтерпретувати з урахуванням того, що категорії лікування не були взаємовиключними. Частина пацієнтів могла отримувати кілька видів лікування в різні періоди перебігу захворювання, тому наведені результати відображають розподіл нутритивного ризику в клінічних підгрупах, а не незалежний вплив конкретного виду лікування на ймовірність його виникнення.

Важливим результатом дослідження стала відсутність чіткої лінійної залежності між стадією онкологічного процесу та поширеністю нутритивного ризику. Отримані дані свідчать про те, що нутритивні порушення можуть формуватися вже на ранніх етапах захворювання та не повинні розглядатися виключно як наслідок поширеного або термінального пухлинного процесу. Це підтримує доцільність проведення скринінгу нутритивного ризику незалежно від стадії захворювання.

Одним із найбільш клінічно значущих результатів дослідження є висока частота PRONTO+ серед пацієнтів із нормальним або підвищеним ІМТ. За допомогою отриманих результатів встановлено, що нутритивний ризик та його клінічні прояви, зокрема зменшення маси тіла, зниження апетиту та слабкість, значно поширені не лише серед пацієнтів із дефіцитом маси тіла, але й серед осіб із надмірною масою тіла та ожирінням. Це підтверджує, що використання лише антропометричних показників є недостатнім для раннього виявлення нутритивного ризику в онкології. Включення до PRONTO симптомно-функціональних компонентів, серед іншого, зниження апетиту та слабкості, розширює можливості виявлення пацієнтів із потенційними нутритивними порушеннями незалежно від маси тіла. Отже, відсутність дефіциту маси тіла не може розглядатися як підстава для виключення нутритивного ризику або відмови від проведення його скринінгу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в підтвердженні доцільності інтеграції PRONTO у рутинний процес госпіталізації. Простота та швидкість його використання дозволяють проводити скринінг не лише фахівцям з клінічного харчування, але й лікарям-онкологам та іншим членам мультидисциплінарної команди.

PRONTO слід розглядати як інструмент первинної клінічної стратифікації та маршрутизації пацієнта, а не як інструмент діагностики мальнутриції. Позитивний результат скринінгу не встановлює діагноз мальнутриції, однак дозволяє своєчасно ідентифікувати пацієнтів, які потребують подальшої поглибленої нутритивної оцінки, моніторингу та визначення показань до індивідуальної нутритивної підтримки. Такий підхід відповідає сучасній концепції онкологічної нутриціології, в якій первинний скринінг є першим етапом клінічного маршруту пацієнта [2,10].

Своєчасне виявлення нутритивного ризику створює підґрунтя для ранньої інтеграції індивідуальної нутритивної підтримки в комплексне лікування пацієнтів з онкопатологією відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій та стандартів медичної допомоги [1, 3–5, 11, 15].

У сукупності отримані результати формують перший український масив даних реальної клінічної практики щодо застосування PRONTO в онкологічній практиці та свідчать про те, що нутритивний ризик є не винятком, а поширеною клінічною характеристикою госпіталізованих осіб з онкопатологією. Висока частота PRONTO+ у різних клінічних підгрупах підтримує доцільність універсального підходу до первинного скринінгу нутритивного ризику та підтверджує можливість використання PRONTO як практичного інструменту реалізації вимог сучасних стандартів нутритивної підтримки в онкології.

Дослідження має певні обмеження. Поперечний дизайн та використання методів описової статистики не дозволяють встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між нутритивним ризиком та клінічними характеристиками пацієнтів. Скринінг проводився одноразово під час госпіталізації, що не дає можливості оцінити динаміку нутритивного статусу в процесі лікування. Крім того, дослідження було сфокусоване на оцінці нутритивного ризику без проведення поглибленої оцінки нутритивного статусу та визначення тяжкості мальнутриції. Водночас мультицентровий характер дослідження та включення великої кількості пацієнтів з різних регіонів України дозволяють розглядати отримані результати як важливе підґрунтя для розвитку системного підходу до нутритивного скринінгу в онкологічній практиці.

Висновки

1. Позитивний результат первинного нутритивного скринінгу PRONTO виявляється у більшості госпіталізованих пацієнтів онкологічного профілю, що свідчить про високу поширеність нутритивного ризику вже на етапі надходження до стаціонару. Отримані результати підтверджують, що нутритивний ризик є характерним для широкого спектра хворих на онкопатологію незалежно від клінічних характеристик захворювання та потребує систематичної оцінки при госпіталізації.

2. Нормальний або підвищений ІМТ не виключає наявності нутритивного ризику. Орієнтація виключно на антропометричні показники не дозволяє своєчасно виявляти значну частину пацієнтів, у яких наявні симптоми нутритивних порушень, зокрема зменшення маси тіла, зниження апетиту та слабкість.

3. PRONTO слід розглядати як інструмент первинного скринінгу нутритивного ризику та клінічної маршрутизації пацієнта в онкології. Позитивний результат скринінгу не є діагнозом мальнутриції, однак дозволяє своєчасно ідентифікувати осіб, які потребують подальшої поглибленої нутритивної оцінки, моніторингу та визначення показань до індивідуальної нутритивної підтримки.

4. Отримані результати підтримують доцільність рутинного використання PRONTO при госпіталізації онкологічних пацієнтів як практичного інструменту реалізації вимог Стандарту медичної допомоги «Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих» та інтеграції скринінгу нутритивного ризику в клінічний маршрут хворого на онкопатологію.

Список використаної літератури

1. Muscaritoli, M., Arends, J., Bachmann, P., Baracos, V., Barthelemy, N., Bertz, H., … Laviano, A. (2021). ESPEN practical guideline: Clinical nutrition in cancer. Clinical Nutrition, 40(5), 2898–2913. doi: 10.1016/j.clnu.2021.02.005.

2. Muscaritoli, M., Arends, J., Bozzetti, F., Bossi, P., Imperatori, M., Mantovani, G., … De Lorenzo, F. (2023). Oncology-led early identification of nutritional risk: A pragmatic evidence-based protocol (PRONTO). Cancers, 15(2), 380. doi: 10.3390/cancers15020380.

3. Arends, J., Strasser, F., Gonella, S., Solheim, T. S., Madeddu, C., Ravasco, P., … Ripamonti, C. I. (2021). Cancer cachexia in adult patients: ESMO Clinical Practice Guidelines. ESMO Open, 6(3), 100092. doi: 10.1016/j.esmoop.2021.100092.

4. Міністерство охорони здоров’я України (2024). Стандарт медичної допомоги «Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих». Наказ МОЗ України від 26.01.2024 р. № 142. [Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny. (2024). Standart medychnoyi dopomohy «Nutrytyvna pidtrymka pry onkolohichnykh zakhvoryuvannyakh u doroslykh». Nakaz MOZ Ukrayiny vid 26.01.2024 № 142. Ukrainian].

5. Міністерство охорони здоров’я України (2024). Стандарт медичної допомоги «Нутритивна підтримка дорослих пацієнтів з кахексією». Наказ МОЗ України від 17.09.2024 р. № 1601. [Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny (2024). Standart medychnoyi dopomohy «Nutrytyvna pidtrymka doroslykh patsiyentiv z kakheksiyeyu». Nakaz MOZ Ukrayiny vid 17.09.2024 № 1601. Ukrainian].

6. Barazzoni, R., Jensen, G. L., Correia, M. I. T. D., Gonzalez, M. C., Higashiguchi, T., Shi, H. P., … GLIM Working Group. (2022). Guidance for assessment of the muscle mass phenotypic criterion for the Global Leadership Initiative on Malnutrition diagnosis of malnutrition. Clinical Nutrition, 41(6), 1425–1433. doi: 10.1016/j.clnu.2022.02.001.

7. Muscaritoli, M., Lucia, S., Farcomeni, A., Lorusso, V., Saracino, V., Barone, C., … Rossi Fanelli, F. (2017). Prevalence of malnutrition in patients at first medical oncology visit: The PreMiO study. Oncotarget, 8(45), 79884–79896. doi: 10.18632/oncotarget.20168.

8. Trujillo, E. B., Kadakia, K. C., Thomson, C., Zhang, F. F., Livinski, A., Pollard, K., … Spees, C. K. (2024). Malnutrition risk screening in adult oncology outpatients: An ASPEN systematic review and clinical recommendations. JPEN Journal of Parenteral and Enteral Nutrition, 48(8), 874–894. doi: 10.1002/jpen.2688.

9. Bozzetti, F., Mariani, L., Lo Vullo, S., Amerio, M. L., Biffi, R., Caccialanza, G., … Meguid, M. M. (2012). The nutritional risk in oncology: A study of 1,453 cancer outpatients. Supportive Care in Cancer, 20(8), 1919–1928. doi: 10.1007/s00520-012-1387-x.

10. Sánchez-Cabrero, D., Rubio, J., Durá Esteve, J., Guzmán-Gómez, L., Muscaritoli, M., & Cuerda, C. (2025). Feasibility and acceptability of the cancer-specific PRONTO protocol for nutritional risk screening in outpatient oncology cancer care: A pilot study. Cancers, 17(22), 3697. doi: 10.3390/cancers17223697.

11. Міністерство охорони здоров’я України (2024). Клінічна настанова, заснована на доказах «Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих». КН 2024-142. [Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny (2024). Klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh «Nutrytyvna pidtrymka pry onkolohichnykh zakhvoryuvannyakh u doroslykh». KN 2024-142. Ukrainian].

12. U.S. Food and Drug Administration (2018). Framework for FDA’s Real-World Evidence Program. Silver Spring, MD: U.S. Food and Drug Administration. Retrieved from. http://www.fda.gov/media/123160/download.

13. Wilson, B. E., & Booth, C. M. (2024). Real-world data: Bridging the gap between clinical trials and practice. EClinicalMedicine, 78, 102949. doi: 10.1016/j.eclinm.2024.102949.

14. Zhang, J., Xu, W., Zhang, H., & Fan, Y. (2024). Association between risk of malnutrition defined by Patient-Generated Subjective Global Assessment and adverse outcomes in patients with cancer: A systematic review and meta-analysis. Public Health Nutrition, 27(1), e105. doi: 10.1017/S1368980024000788.

15. Міністерство охорони здоров’я України (2024). Клінічна настанова, заснована на доказах «Нутритивна підтримка дорослих пацієнтів з кахексією». КН 2024-1601. [Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny (2024). Klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh «Nutrytyvna pidtrymka doroslykh patsiyentiv z kakheksiyeyu». KN 2024-1601. Ukrainian].

16. Aktas, A., Martin, C., Dineen, S., & Mirtallo, J. (2024). Screening, identification, and diagnosis of malnutrition in hospitalized patients with cancer: A retrospective cohort study. Nutrition in Clinical Practice, 39(6), 1248–1256. doi: 10.1002/ncp.11233.

Коментарів немає » Додати свій

Leave a comment

Ім’я (required)

Mail (will not be published) (required)

Сайт

CAPTCHA Code