|
|
2026-04-21 :
Нові правила формування онкологічного діагнозуУ квітні 2026 р. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України затвердило нові методичні рекомендації щодо кодування та формування онкологічного діагнозу (наказ № 473). Документ змінює підхід до опису онкологічних захворювань, що має підвищити точність онкологічного діагнозу, його структурованість і зрозумілість для всіх лікарів. Метою змін є наближення української медичної практики до міжнародних стандартів.
Принциповим нововведенням є відмова від використання неформальних або застарілих скорочень на кшталт «Ca» (від Cancer) чи «ЗНУ» (злоякісне новоутворення), а також повне виключення поняття «клінічні групи», що не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Натомість рекомендоване застосування уніфікованих кодів і термінів, прийнятих у глобальній онкологічній практиці, що полегшує інтеграцію українських даних у міжнародні реєстри та дослідження. Окрему увагу приділено коректному використанню TNM-класифікації. Чітке розмежування клінічної, патоморфологічної та посттерапевтичної стадій дозволяє точніше оцінювати перебіг захворювання і результати лікування. Важливими є також уточнення щодо мікрометастазів у лімфатичних вузлах, статусу сторожових вузлів і деталізації віддалених метастазів із зазначенням їх локалізації. Додатки до рекомендацій містять актуалізовані таблиці відповідності TNM і стадій за системами Міжнародної спілки протиракового контролю (Union for International Cancer Control — UICC) / Американського об’єднаного комітету з питань раку (American Joint Committee on Cancer — AJCC). Також у змінах відображена зростаюча роль патоморфологічної служби, оскільки саме морфологічний висновок із кодуванням за ICD-O стає основою для формування повноцінного діагнозу. Водночас клініцист відповідає за інтеграцію всіх компонентів, включно з біомаркерами (ER, PR, HER2, Ki-67, MSI / MMR, PD-L1 та ін.), які дедалі більше визначають терапевтичну тактику. Стандартизація онкологічного діагнозу створює підґрунтя для якісної аналітики, формування клінічних реєстрів і моніторингу результатів лікування. У перспективі це дозволить точніше оцінювати ефективність терапевтичних стратегій, відстежувати прогресування захворювання та адаптувати лікування до індивідуальних характеристик пацієнта. Редакція журналу «Клінічна онкологія», за матеріалами moz.gov.ua Коментарів немає » Додати свій |
|
Leave a comment