Біспецифічні антитіла PD-1/VEGF: еволюція прецизійної онкології за результатами ASCO 2026
Головною сенсацією пленарної сесії конгресу Американського товариства клінічної онкології (American Society of Clinical Oncology — ASCO 2026) стали результати III фази клінічного дослідження HARMONi-6. Біспецифічне антитіло івонесцимаб (ivonescimab) у комбінації з хімієтерапією вперше в історії онкології зумовило достовірну перевагу в загальній виживаності (ЗВ) над усталеним золотим стандартом — монотерапією PD-1 інгібітором поєднано з хімієтерапією. Цей результат запустив хвилю дискусій серед онкологів у провідних світових виданнях, включно з The Lancet Oncology.
Клінічні показники, що змінюють стандарти
У дослідженні HARMONi-6 (532 пацієнти з метастатичним або місцево-поширеним плоскоклітинним недрібноклітинним раком легень — НДКРЛ) порівнювали схему івонесцимаб + хімієтерапія проти комбінації стандартного PD-1 інгібітора тислелізумабу + хімієтерапія (таблиця) [1]. Результати медіани спостереження:
- зниження ризику смерті на 34%: відношення ризиків (Hazard ratio — HR) = 0,66 (95% довірчий інтервал 0,50–0,87, p=0,0017) [1];
- подовження ЗВ: медіана ЗВ у групі біспецифічного антитіла досягла 27,9 проти 23,7 міс у групі стандартного інгібітора [2];
- контроль над хворобою незалежно від експресії PD-L1 [1].
| Клінічний маркер / критерій оцінки | Група івонесцимаб + хімієтерапія (біспецифічний підхід, n=266) |
Група тислелізумаб + хімієтерапія (anti-PD-1 режим, n=266) |
Статистична значущість та клінічна цінність |
|---|---|---|---|
| ЗВ (медіана ЗВ) | 27,9 міс | 23,7 міс | Подовження життя на 4,2 міс; відносний ризик смерті нижчий на 34% (HR=0,66; p=0,0017). |
| Виживаність без прогресування (ВБП) (медіана ВБП) | 7,1 міс | 5,7 міс | Ризик прогресування хвороби або смерті нижчий на 29% (HR=0,71; p=0,002). |
| Частота об’єктивної відповіді | 64,7% | 51,5% | Достовірно вища швидкість та глибина зменшення пухлинної маси (p=0,002). |
| Ефективність при низькій експресії PD-L1 (<1%) | Стійка перевага | Обмежена ефективність | Біспецифічна молекула нівелює «сліпу зону» моноімунотерапії завдяки anti-VEGF компоненту. |
| Частота побічних ефектів ≥III ступеня | 60,5% | 53,0% | Очікуване, але контрольоване прийнятне зростання загальної токсичності. |
| Специфічна anti-VEGF токсичність (геморагії ≥III ступеня) | 3,0% | 1,1% | Рівень ризику кровотеч спростовує побоювання щодо інгібіторів ангіогенезу. |
*Показник HR=0,66 для ЗВ в першій лінії НДКРЛ.
Молекулярна синергія та профіль безпеки
Як відомо, пухлинне мікрооточення має диверсифіковану систему захисту, тому може бути стійким до препаратів, які діють лише на один вектор імуносупресії. Препарат івонесцимаб (AK112) відрізняється тим, що має тетравалентну структуру. Завдяки ефекту кооперативного зв’язування наявність VEGF у пухлині в рази підвищує спорідненість антитіла до рецепторів PD-1 саме в зоні ураження. Відбуваються поступова нормалізація судинної сітки (анти-VEGF компонент знижує тиск у пухлині та робить її проникною для імунних клітин) і повернення активності Т-клітинам [4].
Інгібувальний вплив на VEGF історично асоціювався із серйозними побічними ефектами, зокрема легеневими та системними кровотечами. Це викликало значне занепокоєння експертів перед оприлюдненням результатів [3]. Проте в даних HARMONi-6 виявлено цілком контрольований профіль безпеки:
- тяжкі геморагічні явища (bleeding) ≥III ступеня зафіксовано лише у 3,0% пацієнтів групи біспецифіка проти 1,1% у групі контролю [1];
- найчастішими побічними ефектами залишалися гематологічні прояви (нейтропенія 32,3 проти 26,1%), зумовлені супутньою хімієтерапією [1];
- низька частота припинення лікування через токсичність доводить, що комбінований механізм не створює кумулятивного негативного ефекту для пацієнта [2].
Слід зауважити, що дослідження HARMONi-6 проводилося виключно на азійській популяції. Експерти ASCO зазначають, що остаточна глобальна валідація залежить від результатів міжнародного дослідження HARMONi-3, яке зараз триває в США та Європі. Однак на ринок вже виходять інші гравці з розробками, що мають аналогічний механізм дії, а це свідчить про формування нової терапевтичної ніші [3].
Список використаної літератури
- Lu, S., Liu, B., Luo, Y., Sun, L., Wu, L., Han, Z., … Xia, M. Y. (2026). Ivonescimab plus chemotherapy versus tislelizumab plus chemotherapy in advanced squamous non-small-cell lung cancer (HARMONi-6): interim overall survival analysis of a randomised, double-blind, phase 3 trial in China. Lancet, 407(10548), 2620–2629. doi: 10.1016/S0140-6736(26)00966-9.
- Puhr, H. C., Cammarota, A., Ettaieb, M., Flierman, I., Gisinger, T., Glas, A., … van Laarhoven, H. W. M. (2025). Are we closing the gender gap in academic oncology? An observational study of gender disparities in participant engagement at the ASCO 2024 annual meeting. BMJ Open. doi: 10.1136/bmjopen-2025-104821.
- Garg, P., Pareek, S., Kulkarni, P., Horne, D., Salgia, R., & Singhal, S. S. (2024). Next-Generation Immunotherapy: Advancing Clinical Applications in Cancer Treatment. J. Clin. Med. doi: 10.3390/jcm13216537.
- Shi, F., Yang, L., Gao, Y., Hou, Y., Lv, Q., Cao, F., … Wang, L. (2025). Unlocking new horizons in oncology: ivonescimab’s dual-target approach to anti-VEGF/PD-1(L1) therapy. Front Immunol., 16, 1599181. doi: 10.3389/fimmu.2025.1599181.
Редакція журналу «Клінічна онкологія»
Leave a comment