Номер Т. 9, № 3 (35) 2019

Променева діагностика, променева терапія, ядерна медицина

Комплексна ультразвукова діагностика метастазів у лімфатичні вузли при ракові молочної залози

С.І. Батюк,  Л.М. Бриндіков, В.В. Попович, М.М. Табола, І.Г. Дробнер

Хмельницький обласний онкологічний диспансер

На сьогодні доведено, що одним із найбільш важливих параметрів, які впливають на тактику лікування раку молочної залози (РМЗ), є оцінка ступеня втягнення в пухлинний процес регіонарних лімфовузлів (ЛВ). Неправильна оцінка характеру ураження реґіонарних ЛВ при РМЗ приводить до виконання як необґрунтованих, так і неадекватних оперативних втручань, що погіршує прогноз і якість життя пацієнток. На сучасному етапі ультразвукова діагностика (УЗД) деякими авторами розглядається як ледве не єдиний метод діагностики, який дозволяє оцінити стан практично всіх реґіонарних зон лімфоотоку молочних залоз.

Мета роботи — аналіз діагностичної цінності методу УЗД у визначенні ознак метастазування у ЛВ вузли при РМЗ. За період 2007−2010 рр. у кабінеті УЗД онкодиспансеру обстежено 258 хворих на РМЗ, які мали метастази в реґіонарнах ЛВ, підтверджені гістологічними методами дослідження після виконання оперативних втручань. Вік пацієнток — 28−67 років. усім хворим проводилося комплексне УЗД з використанням режимів сірої шкали, кольорового, енергетичного допплєрів, тканинної гармоніки, режиму ультразвукової комп’ютерної томографії (Sono CT) і технології візуалізації надзвичайно високої роздільної здатності (XRES). Дослідження проводилося на ультразвукових сканерах PHILIPS HDI 5000 і SIEMENS SonolineG-60 з використанням мультичастотних лінійних датчиків 7, 5 — 12 МГц.

Виявлено такі ультразвукові ознаки метастатичного ураження, які дозволяють запідозрити наявність злоякісного процесу в ЛВ: округла або близька до округлої форма ЛВ 240 (93%) хворих, розміри ЛВ 15–65 мм, гіпоехогенні утворення однорідної структури — у 210 (81%) хворих, гіпоехогенні утворення неоднорідної ехоструктури: кістозні ділянки — зони розпаду — у 48 (19%) хворих, відсутність зображення воріт ЛВ — у 245 (95%), аваскулярне утворення — у 103 (40%), гіперваскулярне утворення — у 155 (60%), нечіткість і розмитість зовнішнього контуру ЛВ-екстракапсулярне поширення — у 235 (91%) хворих.

Точність УЗД метастазів в реґіонарнах ЛВ у хворих на РМЗ у наших дослідженнях становила 89%, чутливість — 85%, специфічність — 90%. Цей метод обстеження рекомендуємо використовувати у комплексній передопераційній діагностиці хворих на РМЗ на рівні Обласного онкологічного диспансеру.

Перспективи інноваційних технологій лазерної поляриметрії в діагностиці передраку та раку основних локалізацій

Т.М. Бойчук1, О.П. Пересунько1, О.Г. Ушенко2, Н.В. Зелінська1, Т.Г. Мойсюк1

1Буковинський державний медичний університет, Чернівці
2Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Наукові дискусії на національному рівні із залученням експертів ВООЗ щодо зміни застарілих неефективних підходів і застосування високоефективних технологій, не знайшли свого втілення у практиці, що значно впливає на зниження діагностики онкозахворювань. Одним із найважливіших напрямків діагностики в медицині є розробка сучасних оптичних технологій. Значні перспективи з урахуванням безпеки, простоти, надійності й чутливості, одержання надійної інформації про патологічні процеси має лазерна томографія. Основною проблемою на сьогодні є пошук діагностичних взаємозв’язків між сукупністю поляризаційних та фрактальних параметрів лазерної поляриметрії та трансформацією структури архітектоніки доброякісних і злоякісних пухлин основних локалізацій.

Заплановані дослідження можуть стати науковим обґрунтуванням нового напрямку в діагностиці раку основних локалізацій, коли цитологічному та гістологічному дослідженням передує достатньо простий метод поляриметрії нефарбованих (нативних) препаратів або при застосуванні найбільш простих методів експрес-фарбування.

Дослідження ставлять за мету розробити та впровадити нові автоматизовані лазерні технології діагностики та контролю ефективності лікування передраку та раку найбільш поширених локалізацій на основі проведення лазерно-поляриметричних досліджень біологічних тканин (кров, цитологія, гістологічні зрізи). У реалізації проекту буде створена автоматизована комп’ютерна система діагностики злоякісних пухлин найбільш поширених локалізацій (рак легені, шлунка, товстої кишки, жіночих репродуктивних органів та молочної залози, меланома тощо) з використанням лазерної поляриметрії крові хворих та морфологічного матеріалу (цитологія та гістологічні зрізи тканин).

Переваги цього підходу: по-перше, він дозволяє економно використовувати дорогу діагностичну техніку, бо обстежуваний контингент хворих досить обмежений і відібраний на основі науково обґрунтованих критеріїв формування груп онкологічного ризику. По-друге, крім науково-практичного узагальнення проблеми пропонується новий спосіб вирішення актуальної проблеми — пошуку точних критеріїв, ранньої та диференційної діагностики раку найбільш поширених локалізацій за допомогою вперше експериментально розробленого і клінічно апробованого біофізичного методу лазерної поляриметрії крові та морфологічних препаратів (цитологія, гістологічні зрізи).

Рентгенкинематография пищеварительного тракта у больных раком желудка, перенесших гастрэктомию спустя 5 лет и более

Г.В. Бондарь, Ю.В. Думанский, В.Б. Аметист, А.Н. Заика, Е.Д. Жадинская

Донецкий областной противоопухолевый центр

Рентгенкинематография — это метод исследования, который включает рентгеновское исследование и запись этого исследования в режиме реального времени. Цель работы — исследовать после гастрэктомии анатомо-физиологические особенности пищеварительного тракта и функциональные особенности сформированных анастомозов.

Рентгенкинематография выполнена 65 больным, перенесшим гастрэктомию по поводу рака желудка в период с 1995 по 2006 г. Всем больным формировался муфтообразный пищеводно-тонкокишечный анастомоз по Г.В. Бондарю с межкишечным анастомозом по Брауну. Исследование проводили с помощью рентгенаппарата EDR-750 (Венгрия) в режиме реального времени. Длительность исследования каждого пациента в среднем составила 10–12 мин, доза облучения пациента во время исследования составляла в среднем 9,1 мЗв, в качестве контраста использовался «барвикс». Рентгенкинематографию применяли для изучения анатомо-физиологических особенностей пищеводно-кишечного и межкишечного анастомозов как при нормальной функции анастомоза, так и в осложненных рефлюкс-эзофагитом и стенозом анастомоза случаях, других осложнений при проведении нашего исследования не отмечено.

Рентгенкинематография позволила детально изучить функцию анастомозов как на самом фильме, так и на покадровом просмотре, а также те патологические состояния, которые возникают в зоне этих анастомозов. При выполнении рентгенкинематографии отмечены высокие антирефлюксные свойства применяемого анастомоза, рефлюкс-эзофагит выявлен у 4 (6,2%) пациентов, стеноз анастомоза — у 1 (1,5%).

Данное исследование несет достоверную диагностическую информацию не только врачу-рентгенологу, но и хирургу, оперировавшему больного. Для исследовательских целей могут использоваться 2 метода: покадровый анализ, а также просмотр самого фильма. Рентгенкинематография значительно расширяет диагностические возможности исследования пищеварительного тракта у больных, перенесших гастрэктомию.

Променева терапія кісткових метастазів на фоні застосування бісфосфонатів

І.Й. Галайчук, О.П. Олексій, О.Р. Туманова, Т.В. Фінашина, О.П. Полотнянко

Тернопільський державний медичний університет
Тернопільський обласний клінічний онкодиспансер

Лікування хворих із метастатичним ураженням кісткової тканини продовжує залишатись актуальною темою клінічної онкології. Проаналізовано результати паліативної променевої терапії у хворих з метастатичним ураженням кісток скелета. Простежено результати лікування 154 хворих, які отримували паліативні курси променевої терапії (апарат Рокус М) на фоні застосування бісфосфонатів (клодронова кислота, динатрію памідронат або золедроновая кислота — 4–6 циклів). За локалізацією первинної пухлини хворі розподілялись таким чином: рак молочної залози — 52 (34%), рак передміхурової — 43 (28%), рак легені — 28 (18%), рак тіла та шийки матки — 25 (16%), рак нирки — 6 (4%) хворих.

Режим лікування: променева терапія на метастатичні вогнища (не більше 2 локусів) РОД 3 Гр, СОД до 40–45 Гр-екв. одночасно із введенням бісфосфонатів. Загальну ефективність лікування оцінювали за шкалою ECOG, місцеву — за вираженістю больового синдрому, за змінами в кістковій тканині (комп’ютерна томографія, остеосцинтиграфія, рентгенографія) та лабораторно (лужна фосфатаза, іонізований кальцій).

Виражений лікувальний ефект спостерігали у 79% хворих зі злоякісними пухлинами молочної залози і у 72% — хворих на рак передміхурової залози. При цьому вираженість больового синдрому зменшувалася з 4–5 до 0–1 одиниць «шкали больового синдрому». Комп’ютерна томографія в динаміці фіксувала уповільнення прогресування кісткових метастазів, стабілізацію та/чи розвиток остеосклерозу в зоні опромінення; у крові відзначалася нормалізація маркерів резорбції кісткової тканини. У хворих на рак легені і жіночих репродуктивних органів позитивні результати зафіксовані лише у 32 і 36% випадків.

Застосування місцевої променевої терапії у поєднанні з бісфосфонатами можна вважати методом вибору при метастатичному ураженні кісток у хворих на рак молочної залози і передміхурової залози.

Инновационные технологии в лучевой диагностике спорных случаев в онкомаммологии

Т.С. Головко, А.С. Крахмалева

Национальный институт рака, Киев

Главная причина неуклонного роста интереса к вопросам маммологии — тенденция к повышению заболеваемости и смертности женского населения от рака грудной железы (РГЖ). Своевременная диагностика РГЖ — основное условие снижения смертности от этого заболевания. Цель исследования — улучшение качества дифференциальной диагностики заболеваний грудной железы с помощью инновационных методик.

Проанализированы результаты обследования 149 женщин в возрасте от 17 до 80 лет, обратившихся в Национальный институт рака, за период 2009–2011 гг. с жалобами на пальпируемое образование в грудной железе. Женщинам в возрасте до 40 лет в первую очередь проводилось ультразвуковое исследование (УЗИ) линейным датчиком с частотой 10–5 МГц и 14–6 МГц, которое при необходимости дополнялось маммографией в двух стандартных проекциях. При неясных ситуациях выполнялись дополнительные маммографические укладки и прицельные снимки с увеличением. УЗИ в В-режиме дополнялось цветным (ЦДК) и энергетическим (ЭДК) допплеровским картированием, а также методом «визуальной пальпации» — эластографий. Всем больным с подозрением на злокачественные новообразования проводилась пункционная биопсия. Пациентки, у которых при цитологическом исследовании выявлена высокая степень пролиферации ткани грудной железы, были прооперированы, с последующим гистологическим анализом операционного материала.

Локально ограниченные узлы в грудной железе выявлены у 43 (29%) пациенток; фиброаденоматозные узлы — у 39 (26%); кисты у 36 (24%); травматические очаги и липогранулемы — у 12 (8%); локальные маститы — 9 (6%); РГЖ — у 10 (7%) пациенток. У 7 (4,7%) пациенток изменения тканей грудной железы были представлены образованиями до 1,5 см, которые представляли трудности для дифференциальной диагностики. Ультразвуковая допплерография и оценка плотности этих образований позволили в 3 случаях предположить РГЖ, в 4 — доброкачественные изменения, что было подтверждено данными гистологического исследования.

Диагностические мероприятия, проводимые в комплексе с учетом данных васкуляризации патологических процессов в грудной железе, повышают точность дифференциальной диагностики и сводят до минимума диагностические ошибки.

К вопросу обеспечения бесперебойной работы дорогостоящего оборудования для лучевой терапии

Р.Е. Горовенко, О.И. Возняк, Ю.Н. Логвинова, В.В. Ушакевич, Е.В. Шаповалов, В.Н. Карлашов, М.Л. Тараненко

Донецкий областной противоопухолевый центр
Донецкий национальный медицинский университет им. Максима Горького

В Донецком областно

Комментариев нет »