Створення стратегічного медичного резерву: забезпечення в онкологічній практиці
В Україні запровадять систему стратегічного буферного резерву критично важливих лікарських засобів, а також розширять перелік централізованих закупівель за напрямом «Онкологія». Відповідне рішення зафіксовано в урядовій постанові від 4.06.2026 № 726, яка вносить зміни до Порядку використання бюджетних коштів на централізовані заходи охорони здоров’я.
Безперервність терапії в онкології є базовим фактором, який безпосередньо впливає на показники загальної та виживаності без прогресування пацієнтів. Будь-які збої в постачанні хімієпрепаратів або затримки на митниці змушують лікарів коригувати схеми лікування. Пропонуємо розібратися, що саме змінюється для медичної спільноти та яка практична користь від цих нововведень для онкологів-практиків.
Як працюватиме буферний резерв?
Концепція створення незнижуваних залишків (buffer stocks) — це стандартна світова практика (наприклад системи Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) у США чи розробки європейських медичних агентств) для запобігання дефіциту (drug shortages). Раніше закупівлі відбувалися за лінійним принципом: розрахунок потреби — тендер — постачання «з коліс». Будь-який логістичний збій, дефектура у виробника чи блокування кордону знижують ефективність такого механізму.
Зміни передбачають, що на складах оператора централізованих закупівель постійно зберігатиметься додатковий запас окремих критично важливих товарів. Якщо постачання за основним контрактом затримується, лікарня зможе отримати препарати з цього резерву. Відтак завідувачі онковідділень та хімієтерапевти зможуть планувати графіки хімієтерапії на місяці вперед і не відступати від затверджених клінічних протоколів.
Абіратерон у дозуванні 500 мг
Однією з ключових новин для онкоурологів стало включення до номенклатури закупівель абіратерону ацетату в дозуванні 500 мг (раніше централізовано закуповувалася лише форма 250 мг). Абіратерон є стандартом терапії першої та другої ліній для пацієнтів із метастатичним кастраційно-резистентним раком передміхурової залози, а стандартне добове дозування становить 1000 мг.
- Комплаєнс пацієнта: перехід на форму випуску 500 мг зменшує щоденний прийом препарату з 4 таблеток до 2, що суттєво підвищує прихильність хворих до лікування.
- Логістична оптимізація: для госпітальних аптек та складів облік та видача дозування 500 мг зменшує фізичний об’єм пакування вдвічі, що спрощує зберігання та контроль термінів придатності.
Венозні порт-системи та голки Губера
Найбільш очікуваною зміною для онкологічних медсестер та хімієтерапевтів-практиків є початок централізованих закупівель повністю імплантованих венозних порт-систем (розмірами 6,5 та 7 Fr) та спеціалізованих голок Губера.
До цього часу пацієнти часто були змушені купувати ці витратні матеріали самостійно або заклади використовували стандартні периферичні чи центральні катетери (PICC), що має низку клінічних мінусів. Використання звичайних медичних голок суворо заборонено, оскільки вони зрізають шматочки силіконової мембрани порту, руйнуючи його та створюючи ризик судинної емболії. Натомість голки Губера завдяки косому зрізу кінчика лише розсувають волокна силікону, забезпечуючи повну герметичність системи після їх вилучення.
Можливість залучення місцевих бюджетів
Додатковим інструментом для лікарень стає офіційний дозвіл використовувати кошти місцевих бюджетів для закупівлі тих лікарських засобів, які пройшли процедуру оцінки медичних технологій, але ще не включені до загальнонаціональних програм хімієтерапії. Це дає регіональним онкоцентрам певну автономію: якщо громада має фінансовий ресурс, лікарня може оперативно докупити інноваційні таргетні чи імуноонкологічні препарати під конкретну когорту пацієнтів, не чекаючи наступного річного циклу великих державних тендерів.
Стабілізація постачання базових цитостатиків через буферні фонди та впровадження сучасних систем венозного доступу дозволяють знизити відсоток ятрогенних та логістичних ускладнень у щоденній онкологічній практиці.
Редакція журналу «Клінічна онкологія»,
за матеріалами moz.gov.ua
Leave a comment