Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню

Щепотін І.Б., Федоренко З.П., Гулак Л.О., Рижов А.Ю., Горох Є.Л., Сумкіна О.В., Куценко Л.Б.

Резюме. Проведено попереднє дослідження виживаності хворих на рак органів травного каналу з метою оцінки ефективності організації протиракової боротьби в регіонах, які найбільше постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Рівень виживаності обчислено з використанням даних Національного канцер-реєстру про захворілих у 2000-2006 pp. За результатами дослідження встановлено, що 5-річна виживаність хворих на рак органів травного каналу серед чоловічого населення в Україні не перевищує 20,3%, жіночого — 24,2%, в областях радіаційного контролю цей показник перебуває в межах 11,0–24,7% у чоловіків та 11,1–29,8% у жінок. Найнижчі значення показника 5-річної виживаності зареєстровано у хворих на рак стравоходу — від 0,8% у Рівненській до 7,8% у Київській області, найвищі — у хворих на рак ободової кишки у Волинській області — 51,7% у чоловіків та 47,3% у жінок. Ці дані окреслили напрям подальшого, більш деталізованого, дослідження цієї когорти хворих.

Вступ

Виживаність є найбільш адекватним критерієм для оцінки ефективності організації онкологічної допомоги хворим на рак. Слід зазначити, що вивчення цього показника на рівні популяції в різних країнах світу проводиться досить рідко. Перші міжнародні дослідження виживаності хворих на рак були проведені у 1964 р. Національним інститутом раку США і включали пацієнтів з Данії, Англії, Фінляндії, Франції, Норвегії та США з найбільш поширеними нозологічними формами раку. У подальшому такі дослідження проводила Міжнародна агенція з вивчення раку, використовуючи дані популяційних канцер-реєстрів окремих країн світу, за умови відповідності їх стандартам якості та рівню простеженості хворих, який має становити 95% для статистичної достовірності результатів.

В Україні в онкоепідеміологічних дослідженнях популяційну виживаність хворих практично не вивчали; як правило, показник виживаності застосовують лише для порівняльної оцінки ефективності різних методів лікування в клінічних дослідженнях.

Створення Національного канцер-реєстру України з даними про всі випадки захворювання на злоякісні новоутворення (ЗН) на всій території країни зі щорічним оновленням інформації дозволило вперше провести дослідження виживаності на рівні популяції. Слід відзначити, що у вітчизняній практиці для оцінки якості надання онкологічної допомоги використовують летальність до року, в країнах Європи та США — лише виживаність, яка є інтегральним критерієм оцінки якості надання онкологічної допомоги населенню — діагностики, лікування та організації диспансерного спостереження за хворими.

Об’єкт і методи дослідження

Аналіз виживаності проводили для хворих на рак органів травлення (С15–С26), діагноз у яких встановлено у 2000–2006 рр., за винятком пацієнтів, які мали множинні пухлини; до досліджуваної когорти входили 146 978 чоловіків та 119 954 жінки (табл. 1). Обчислювалися значення відносної виживаності кумулятивним методом для чоловічого та жіночого населення як України в цілому, так і зокрема областей, які зазнали наслідків радіаційного опромінення після аварії на Чорнобильській атомній електростанції: Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської. У дослідженні використано персоніфіковані дані бази Національного канцер-реєстру України та сучасні методи статистичного аналізу, прийняті в онкології та дескриптивній епідеміології. На основі принципів і методів медичної інформатики проведено контроль якості первинної інформації в базі даних.

Таблиця 1. Виживаність хворих зі ЗН органів травлення в Україні в цілому та у контамінованих областях зокрема

Адміністративна територія Кількість хворих, n 1-річна виживаність 5-річна виживаність
Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, % Виживаність,% Втрачено з-під нагляду, %
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
Україна 146 978 119 954 42,1±0,3 46,3±0,3 3,0 3,7 20,3±0,3 24,2±0,3 6,1 7,9
Вінницька 5683 3858 42,0±1,4 48,1±1,6 0,9 1,0 19,2±1,2 23,9±1,5 2,4 3,0
Волинська 2350 1728 41,6±2,1 47,8±2,4 1,1 1,2 24,7±2,1 28,6±2,4 1,4 2,0
Житомирська 4052 2830 36,5±1,6 42,5±1,9 4,3 5,6 12,1±1,3 14,9±1,6 7,9 11,9
Київська 6287 4820 49,8±1,3 53,8±1,5 1,0 0,9 23,8±1,3 29,8±1,5 2,9 3,9
Рівненська 3047 2349 39,5±1,9 41,1±2,1 5,6 8,1 11,0±1,4 11,1±1,5 8,9 11,9
Чернiгiвська 4126 3120 43,4±1,6 48,0±1,8 1,1 1,4 21,0±1,5 26,9±1,8 3,8 6,1

Результати дослідження

Проведено епідеміологічне дослідження популяційної виживаності хворих зі ЗН травної системи (С15–С26), питома вага яких досягає 25,7% в структурі онкологічної захворюваності та 28,5% — в структурі смертності населення України.

Встановлено, що в Україні серед хворих зі ЗН травного каналу 1-річна виживаність становить 42,1% у чоловіків та 46,3% — у жінок (див. табл. 1; рис. 1). У контамінованих областях у чоловіків цей показник перебуває в межах від 36,5% у Житомирській області до 49,8% у Київській. У жіночого населення 1-річна виживаність на контамінованих територіях коливається в межах від 41,1% у Рівненській до 53,8% у Київській області.

 Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню
Рис. 1. Виживаність хворих зі ЗН органів травного каналу, %

5-річна виживаність хворих зі ЗН травної системи серед чоловіків України становить 20,3%; значно нижчі значення показника зареєстровано в Рівненській (11,0%) та Житомирській (12,1%) областях. Схожа ситуація і серед жінок зі ЗН органів травлення: в усіх контамінованих областях, окрім Рівненської та Житомирської, 5-річна виживаність не нижча за середню по Україні (24,2%) та перебуває в межах від 23,9% у Вінницькій до 29,8% у Київській області.

Крім визначення показника загальної популяційної виживаності хворих зі ЗН органів травлення, проведено дослідження виживаності за нозологічними формами пухлин, які займають провідне місце в структурі цієї патології — ЗН стравоходу (С15), шлунка (С16), ободової (С18) та прямої кишки (С19–С21).

За досліджуваний період в Україні на рак стравоходу захворіли 10 635 чоловіків та 1648 жінок. Слід зазначити, що рак стравоходу належить до пухлин з інтенсивним розвитком злоякісного процесу та короткою тривалістю життя хворих — понад 70,0% живуть до 1 року, 5-річний рубіж переживають не більше 5,0–8,0%.

1-річна виживаність хворих зі ЗН стравоходу серед чоловіків в Україні становить 24,7%, а жінок — 31,9%; в областях радіаційного контролю цей показник найнижчим є у чоловічого населення Волинської області — 18,1% (табл. 2; рис. 2). Найнижче значення 5-річної виживаності серед чоловіків, хворих на рак стравоходу, зареєстровано в Рівненській (0,8%), найвищі — в Київській та Чернігівській областях, але перевищення середньоукраїнського показника статистично незначуще. Когорта хворих на рак стравоходу жінок нечисленна, у зв’язку з чим показники 1-річної та 5-річної виживаності у досліджуваних областях не досягають статистичної достовірності, тому їх виключено з аналізу.

Таблиця 2. Виживаність хворих зі ЗН стравоходу

Адміністративна територія Кількість хворих, n 1-річна виживаність 5-річна виживаність
Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, % Виживаність, % Втрачено з-під нагляду
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
Україна 10 635 1648 24,7±0,9 31,9±2,4 2,1 3,8 6,7±0,6 13,5±2,1 3,6 6,5
Вінницька 611 60 26,0±3,6 23,5±11,3 1,1 1,7 4,9±2,1 15,3±12,0 2,5 5,0
Волинська 217 18 18,1±5,4 48,1±25,1 0,9 0,0 6,0±3,9 26,6±28,1 0,9 0,0
Житомирська 469 47 21,5±3,9 16,8±11,6 1,5 4,3 4,7±2,3 7,3±9,8 3,0 6,4
Київська 617 72 36,7±4,0 43,4±12,3 0,6 0,0 7,8±2,5 14,7±11,2 1,3 2,8
Рівненська 284 28 20,0±4,9 18,5±14,9 2,1 0,0 0,8±1,6 12,0±13,6 2,5 0,0
Чернiгiвська 371 22 32,6±5,0 49,1±22,6 0,8 0,0 6,8±3,1 5,2±13,5 2,7 4,5
 Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню
Рис. 2. Виживаність хворих зі ЗН стравоходу серед чоловічого населення

Рівень виживаності хворих на рак шлунка вивчено в когорті з 53 033 чоловіків і 35 472 жінок (табл. 3; рис. 3). Встановлено, що 1-річна виживаність у Житомирській області серед чоловіків і жінок цієї когорти є достовірно нижчою за середньо­українську (30,7 і 32,8% відповідно). Суттєво нижчою за середню в Україні (14,8 і 16,9%) є 5-річна виживаність хворих зі ЗН шлунка чоловіків і жінок у Житомирській і Рівненській областях. Найвищими є значення як 1-річної, так і 5-річної виживаності населення Київської області.

Таблиця 3. Виживаність хворих зі ЗН шлунка

Адміністративна територія Кількість хворих, n 1-річна виживаність 5-річна виживаність
Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, % Виживаність, % Втрачено з-під нагляду,%
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
Україна 53 033 35 472 34,8±0,4 36,7±0,5 2,5 3,3 14,8±0,4 16,9±0,5 5,2 6,6
Вінницька 2316 1323 33,4±2,0 36,0±2,7 1,0 1,1 12,9±1,6 15,0±2,1 2,6 2,6
Волинська 1042 580 33,6±3,0 32,5±3,9 0,7 1,0 17,8±2,8 15,1±3,3 1,1 1,9
Житомирська 1681 975 30,7±2,3 32,8±3,1 3,1 4,3 9,9±1,7 9,6±2,3 5,8 8,8
Київська 2514 1701 45,3±2,1 46,0±2,5 0,8 0,9 20,4±1,9 23,0±2,3 2,4 3,0
Рівненська 1151 786 32,5±2,9 34,8±3,5 4,2 6,5 8,6±2,0 7,8±2,3 6,7 9,5
Чернiгiвська 1730 1199 37,4±2,4 40,9±2,9 1,5 1,5 14,2±2,0 20,3±2,6 3,6 5,5
 Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню
Рис. 3. Виживаність хворих зі ЗН шлунка

Рівень 5-річної виживаності хворих зі ЗН шлунка в більшості регіонів дослідження у 1,9–3,4 раза нижчий за рівень 1-річної, а у Рівненській області — у 3,8–4,4 раза.

Для з’ясування можливих причин низького рівня виживаності хворих на рак шлунка вивчено основні показники організації онкологічної допомоги пацієнтам цієї категрії (табл. 4). Встановлено, що у контамінованих областях рівень виявлення раку шлунка у занедбаній стадії становив від 25,6% у Київській до 44,0% у Чернігівській області.

Таблиця 4. Основні показники організації онкологічної допомоги хворим зі ЗН шлунка

Адміністративна територія I–II стадія, % IV стадія, % Не прожили 1 року, % Охоплено спеціальним лікуванням, % Морфологічна верифікація діагнозу, %
усього за радикальною програмою з хірургічною компонентою
Україна 28,7 32,7 64,4 40,5 24,4 70,2
Вінницька 35,4 36,8 63,4 34,4 23,4 65,5
Волинська 25,8 36,6 68,5 35,7 22,3 85,1
Житомирська 31,4 34,4 67,2 41,1 27,0 82,9
Київська 45,4 25,6 56,1 50,9 33,9 83,6
Рівненська 29,6 31,2 64,0 41,8 24,4 63,7
Чернiгiвська 15,8 44,0 62,6 56,4 32,1 74,1

1-річна виживаність цієї категорії хворих майже збігається за величиною із показником виявлення хвороби у I–I стадії у Вінницькій і Житомирській областях, дещо перевищує його у Волинській та Рівненській, вища більш ніж у 2 рази у Чернігівській. У Київській області виживають протягом 1 року на 4% менше хворих, ніж виявлено у I–II стадії, що свідчить про можливу неадекватність встановлення стадії хвороби. Виявлено також, що у Київській області було охоплено спеціальним лікуванням половину хворих на рак шлунка, а в інших регіонах — 34,4–56,4%.

У хворих на колоректальні ЗН чоловіків і жінок радіаційно забруднених областей 1-річна виживаність нижча за середньоукраїнський рівень лише у Рівненській області (табл. 5, 6; рис. 4, 5). Аналіз 5-річної виживаності цієї когорти пацієнтів показав, що зазначений показник серед чоловічого і жіночого населення Житомирської та Рівненської областей у 1,5–2,2 раза нижчий, ніж у середньому в Україні.

Таблиця 5. Виживаність хворих зі ЗН ободової кишки

Адміністративна територія Кількість хворих, n 1-річна виживаність 5-річна виживаність
Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, % Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, %
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
Україна 27 467 32 165 58,6±0,6 58,9±0,6 4,1 4,5 37,0±0,7 36,4±0,6 8,9 10,2
Вінницька 907 931 59,8±3,4 63,1±3,2 1,0 0,8 40,2±4,0 38,7±3,6 2,2 3,1
Волинська 318 362 65,7±5,7 65,2±5,2 0,6 1,4 51,7±7,2 47,3±6,1 0,9 1,7
Житомирська 537 585 57,9±4,6 55,3±4,4 8,8 9,2 25,7±5,0 26,3±4,5 17,3 19,5
Київська 1009 1103 65,2±3,2 66,2±3,0 1,0 0,9 45,8±4,0 46,3±3,5 4,7 5,3
Рівненська 485 556 51,3±5,0 49,4±4,6 10,7 11,3 21,2±4,7 16,3±3,8 15,7 16,5
Чернiгiвська 562 628 60,7±4,4 59,3±4,1 0,4 1,8 43,7±5,3 37,0±4,5 4,4 7,3

Таблиця 6. Виживаність хворих зі ЗН прямої кишки

Адміністративна територія Кількість хворих, n 1-річна виживаність 5-річна виживаність
Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, % Виживаність, % Втрачено з-під нагляду, %
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
Україна 29 347 26 717 66,9±0,6 67,6±0,6 3,5 4,0 31,9±0,7 34,5±0,7 7,9 9,3
Вінницька 1054 855 71,6±3,0 72,7±3,2 3,0 0,2 33,4±3,6 36,3±3,6 2,4 2,7
Волинська 448 499 67,8±4,8 66,0±4,4 4,8 1,4 40,8±5,9 39,4±4,9 2,2 2,2
Житомирська 764 733 62,1±3,9 65,7±3,7 3,9 6,7 18,9±3,7 21,6±3,6 12,3 15,8
Київська 1126 1066 72,6±2,9 73,9±2,8 2,9 0,6 32,9±3,4 39,5±3,4 3,3 4,8
Рівненська 651 544 65,6±4,1 59,2±4,5 4,1 9,2 18,8±3,9 17,0±3,8 12,9 15,3
Чернiгiвська 809 720 70,3±3,5 72,9±3,5 3,5 1,5 39,0±4,4 46,5±4,4 5,8 8,8
 Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню
Рис. 4. Виживаність хворих зі ЗН ободової кишки
 Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню
Рис. 5. Виживаність хворих зі ЗН прямої кишки

Подібну ситуацію відзначають і при зіставленні показників виживаності в Україні в цілому та більшості досліджених регіонів: 1-річна виживаність у 1,3–1,6 раза перевищує 5-річну, але у Житомирській та Рівненській областях це перевищення зростає до 2,1–3,0 у когорті хворих зі ЗН ободової кишки. 1-річна виживаність пацієнтів зі ЗН прямої кишки вища за 5-річну у цих регіонах в 3,0–3,5 раза, хоча у Волинській та Чернігівській областях це співвідношення становить лише 1,6–1,8, а в інших — 2,0–2,1.

Вивчення стану онкологічної допомоги хворим на рак ободової кишки показало, що при рівні занедбаності злоякісного процесу 17,8–28,4% в цій категорії хворих упродовж першого року помирають 36,8–46,1%. Тобто у Чернігівській області до року не доживає у 1,5 раза більше хворих, аніж виявлено у IV стадії хвороби, а у Житомирській і Київській — у 1,9–2,1 раза більше (табл. 7). Встановлено також, що при досить високому рівні охоплення цих хворих спеціальним лікуванням і низькому рівні занедбаності залишається невиправдано низьким показник 5-річної виживаності.

Таблиця 7. Основні показники організації онкологічної допомоги хворим зі ЗН ободової кишки

Адміністративна територія ­­I–II стадія, % IV стадія,% Не прожили 1 року, % Охоплено спеціальним лікуванням, % Морфологічна верифікація діагнозу, %
усього за радикальною програмою з хірургічною компонентою
Україна 48,9 21,5 43,4 61,9 48,3 73,0
Вінницька 56,4 22,4 38,9 59,9 50,9 68,1
Волинська 47,8 22,4 40,7 67,1 52,9 89,5
Житомирська 51,1 22,7 42,1 67,8 53,6 78,6
Київська 57,6 17,8 36,8 72,0 55,1 82,0
Рівненська 47,7 28,4 46,1 56,7 38,1 52,3
Чернiгiвська 45,9 28,1 42,3 70,6 50,5 80,1

Рівень виявлення раку прямої кишки у занедбаній стадії в Україні досягає 31,0%; у досліджуваних регіонах він коливається в межах від 17,5% у Вінницькій до 32,3% у Київській області (табл. 8).

Таблиця 8. Основні показники організації онкологічної допомоги хворим зі ЗН прямої кишки

Адміністра-тивна територія I–II стадія, % IV стадія, % Не прожили 1 року, % Охоплено спеціальним лікуванням, % Морфологічна верифікація діагнозу, %
усього за радикальною програмою з хірургічною компонентою
Україна 63,4 31,0 35,2 66,5 42,6 84,1
Вінницька 81,3 17,5 30,1 68,4 41,0 88,1
Волинська 65,0 30,4 36,3 68,0 37,1 97,0
Житомирська 69,7 28,8 36,8 68,3 36,8 90,7
Київська 67,4 32,3 30,0 71,0 45,1 89,0
Рівненська 66,3 28,8 37,7 68,0 39,1 72,7
Чернiгiвська 63,4 31,0 35,2 66,5 58,5 84,1

Проведено дослідження охоплення диспансерним спостереженням хворих зі ЗН травного каналу. Виявлено, що впродовж першого року спостереження з-під нагляду онкослужби втрачено 0,9–8,1%, а через 5 років — 1,4–11,9% пацієнтів із найгіршим рівнем цього показника у Житомирській і Рівненській областях. Відсутність даних про життєвий статус більше ніж 5% хворих перешкоджає одержанню статистично достовірної інформації про рівень виживаності та реальної оцінки стану лікувально-діагностичного процесу в регіоні.

Висновки

Результати проведених досліджень показали, що використання показника виживаності дозволило дати орієнтовну оцінку стану організації медичної допомоги хворим зі ЗН органів травного каналу в Україні в цілому та у контамінованих областях зокрема. Встановлено, що при щорічному підвищенні показника ранньої діагностики раку та зниженні показника занедбаності 1- і 5-річна виживаність залишається у 1,5–2,0 раза нижчою за аналогічні показники в країнах Європи та США. Виявлено, що найбільш критичним за показником 5-річної виживаності є стан надання онкологічної допомоги пацієнтам зі ЗН травного каналу в Рівненській і Житомирській областях.

Подальші дослідження будуть спрямовані на детальне вивчення стану організації онкологічної допомоги хворим зазначеної категорії залежно від стадії захворювання, виду лікування, закладу, в якому його було надано тощо.

Применение показателя выживаемости в качестве критерия оценки онкологической помощи населению

И.Б. Щепотин, З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, А.Ю. Рыжов, Е.Л. Горох, Е.В. Сумкина, Л.Б. Куценко

Национальный институт рака, Киев

Резюме. Проведено предварительное исследование выживаемости больных раком органов пищеварительного канала с целью оценки эффективности организации противораковой борьбы в регионах, наиболее пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской атомной электростанции. Уровень выживаемости рассчитан с использованием данных Национального канцер-регистра Украины о заболевших в 2000–2006 гг. По результатам исследования установлено, что 5-летняя выживаемость больных раком органов пищеварительного тракта среди мужского населения в Украине не превышает 20,3 %, женского — 24,2 %, в областях радиационного контроля этот показатель находится в пределах 11,0–24,7% у мужчин и 11,1–29,8% у женщин. Самые низкие значения показателя 5-летней выживаемости зарегистрированы у больных раком пищевода — от 0,8% в Ровенской до 7,8% в Киевской области, наивысшие — у больных раком ободочной кишки в Волынской области — 51,7% у мужчин и 47,3% у женщин. Эти данные очертили направленность дальнейшего, более детального, исследования этой когорты больных.

Ключевые слова: показатель выживаемости, злокачественные новообразования, эпидемиология рака, персонифицированная информация.

Survival rate as a measure for evaluation of cancer care for population

I.B. Shchepotin, Z.P. Fedorenko, L.O. Gulak, A.Yu. Ryzhov, Ye.L. Gorokh, O.V. Sumkina, L.B. Kutsenko

National Cancer Institute, Kyiv

Summary. The preliminary analysis of survival rates for patients with cancer of digestive organs aimed at the evaluation of effectiveness of cancer care in most contaminated after the Chernobyl nuclear power plant accident oblasts has been performed. The rates have been calculated using the records of patients diagnosed in 2000–2006 from National Cancer Registry database. The analysis concluded that 5-year survival rate of digestive cancer patients in Ukraine does not exceed 20.3% for males and 24.2% for females; in the contaminated oblasts this rate is within 11.0–24.7% for males and 11.1–29.8% for females. The lowest 5-year survival rate — from 0.8% in Rivnenska oblast to 7.8% in Kyivska oblast — is in patients of cancer of esophagus. The highest 5-year survival rate is observed in patients of colon cancer of Volynska oblast — 51.7% in male population of and 47.3% in female population. Results of the study outlined the direction of further more detailed analysis of this cohort of patients.

Key words: survival rate, cancer, cancer epidemiology, personal data.

Комментариев нет » Добавить свой
Оставить комментарий

ОШИБКА: Плагин «si-captcha.php» обнаружил, отсутствие поддержки GD image в PHP!

Свяжитесь с администратором вашего сервера или хостинга и выясните, почему не включена поддержка GD image в PHP.

Ошибка: Плагин «si-captcha.php» не может найти функцию «imagepng» в PHP!

Свяжитесь с администратором вашего сервера или хостинга и выясните, почему функция «imagepng» недоступна в PHP.