Номер Т. 10, № 1-2 (37-38) 2020

Зміни мінеральної щільності кісток у хворих на рак передміхурової залози після гормонотерапії

Сакало В.С.1, Черниченко О.А.1, Левчишин Я.В.2, Сакало А.В.1, Жильчук Ю.В.1

Метою дослідження є оцінка дії гормональної терапії (ГТ) на мінеральну щільність кісток (МЩК) у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ).

Двобічну орхіектомію виконано у 24 (1-ша група) пацієнтів, аналоги лютеїнізуючого гормону — рилізинг-гормону отримували 46 хворих (2-га група). Контрольна група — 20 чоловіків без онкопатології з боку передміхурової залози. Виконували остеоденситометрію поперекового відділу хребта і стегнових кісток та визначали рівень тестостерону в крові.

Остеопороз виявлено у 13 (54,2%) хворих 1-ї та 14 (30,4%) 2-ї групи. Діагноз остеопенії встановлено у 9 (37,5%) хворих 1-ї та 28 (60,9%) 2-ї групи. Нормальна МЩК була у 6 хворих: у 2 (8,3%) 1-ї та 4 (8,7%) 2-ї групи. У 1-й групі остеопороз виявлено у 4 (16,7%) хворих з тривалістю андрогенсупресивної терапії до 3 років і у 9 (37,5%) — понад 3 роки. У 2-й групі остеопороз діагностовано у 5 (11,0%) хворих з тривалістю андрогенсупресивної терапії до 3 років та 9 (19,6%) — понад 3 роки. Рівень тестостерону у пацієнтів 1-ї групи коливався від 0,2 до 1,0 нмоль/л, 2-ї групи — від 0,6 до 1,4 нмоль/л. У пацієнтів з остеопорозом рівень тестостерону становив 0,5±0,03 нмоль/л, у хворих з остеопе­нією — 0,8±0,03 нмоль/л, у хворих з нормальною МЩК — 1,1±0,09 нмоль/л (p<0,05).

ГТ у хворих на РПЗ призводить до зниження МЩК. ГТ підвищує частоту розвитку остеопорозу та втрату МЩК. У пацієнтів, які перенесли двобічну орхіектомію, остеопороз трапляється з більшою частотою порівняно з хворими, які отримували аналоги лютеїнізуючого гормону — рилізинг-гормону. Остеопороз та остеопенію частіше виявляли у хворих з низьким рівнем тестостерону в крові.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment