Оцінка стану організації онкологічної допомоги населенню за даними Національного канцер-реєстру України

Федоренко З.П., Гулак Л.О., Михайлович Ю.Й., Рижов А.Ю., Сумкіна О.В., Куценко Л.Б.

Резюме. Досліджено показники стану організації лікувально-діагностичного процесу з урахуванням локалізації та стадії злоякісного новоутворення (ЗН), статі хворих в окремих адміністративно-територіальних одиницях України. Встановлено, що 24,4% жінок та 35,3% чоловіків із солідними злоякісними пухлинами (коди за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду C00–C75), що захворіли у 2012 р., не отримали спеціального лікування. Найбільший відсоток нелікованих осіб виявлено в когорті хворих зі ЗН органів дихання (54,9% жінок та 51,0% чоловіків) і травлення (46,1% чоловіків та 44,4% жінок). Не одержала спеціальної терапії понад третина пацієнтів зі ЗН м’якої та сполучної тканини (38,1% чоловіків та 36,6% жінок), кісток і суглобових хрящів (37,6% чоловіків і 31,3% жінок), ока та головного мозку (34,3% чоловіків та 34,9% жінок) Також високу питому вагу мають неліковані в когорті хворих зі злоякісними пухлинами сечових (26,3% чоловіків та 28,8% жінок) і статевих органів (16,0% жінок та 22,6% чоловіків). Встановлено, що не охоплені спеціальним лікуванням від 16,4% до 21,6% хворих із візуальними локалізаціями ЗН (губи, ротової порожнини та грудної залози), діагностика яких не становить труднощів. Такий прискіпливий аналіз інформації став можливим лише за наявності персоніфікованої бази даних хворих на рак та інформаційної технології Національного канцер-реєстру України. Отримані результати не лише відображають основні параметри організації онкологічної допомоги населенню, але й характеризують повноту та якість інформації про пацієнта, яка надходить до регіональних канцер-реєстрів. Також виявлено суттєві недоліки в організації лікувально-діагностичного процесу в Україні, а саме — цілковиту невідповідність між кількістю хворих зі ЗН, зареєстрованих на ранніх стадіях пухлинного процесу, та охопленням їх спеціальним лікуванням. Висока питома вага нелікованих хворих на рак у І-ІІ стадії, яка в низці областей перевищує 20,0%, може свідчити також про штучне заниження стадії задля поліпшення цього показника, який наразі є рейтинговим для онкологічної служби.

Вступ

Подальший розвиток та реформування медицини неможливі без застосування сучасних інформаційних технологій, які включають автоматизовані системи збору, обробки та аналізу медичної інформації. Впроваджена на всій території України медико-інформаційна система Національного канцер-реєстру дозволяє не лише отримувати достовірні дані про стан ураження злоякісними новоутвореннями (ЗН) популяції України, але й з високим ступенем достовірності оцінити основні параметри протиракової боротьби: виявлення хворих на профілактичних оглядах, рівень морфологічної верифікації діагнозу, охоплення пацієнтів спеціальним лікуванням.

Територіальні популяційні канцер-реєстри здійснюють реєстрацію, облік та моніторинг ЗН і забезпечують достовірність інформації про стан онкологічної допомоги: діагностики, лікування, дотримання лікувальних стандартів у різних медичних установах, що надають спеціалізовану допомогу.

Створення центрального банку персоніфікованих даних як джерела адекватної інформації про хворих онкологічного профілю на основі мережі територіальних канцер-реєстрів дозволило проводити інтегровану динамічну оцінку онкологічної ситуації в Україні загалом і в окремих областях із різними клімато-географічними, економічними, соціальними, демографічними та екологічними відмінностями й оптимізувати вивчення онкоепідеміологічних процесів у популяції країни задля розробки організаційних заходів на удосконалення спеціалізованої онкологічної допомоги населенню.

Визначення показників, які відтворюють різні аспекти онкологічної допомоги населенню, супроводжується встановленням ступеня повноти та достовірності персоніфікованої інформації про онкологічних хворих у базі даних Національного канцер-реєстру України.

Об’єкт і методи дослідження

Вивчення стану організації онкологічної допомоги населенню України проводили у 2015 р. на основі персоніфікованих даних Національного канцер-реєстру про хворих зі ЗН, виявлених у 2012 р., за показниками: стадія захворювання та охоплення спеціальним лікуванням.

Проведено дослідження організації лікувально-діагностичного процесу для пацієнтів із солідними ЗН (коди за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) С00–С75). Проаналізовано дані 159 689 хворих (75 217 чоловіків та 84 472 жінок) залежно від статі, стадії ЗН та отримання спеціального лікування. Хворі досліджуваної групи були розподілені на 4 вікові категорії: 0–19, 20–39, 40–59 років та старше 60 років.

Дослідження проводили з використанням сучасних методів статистичного аналізу, прийнятих в онкології та дескриптивній епідеміології. На основі принципів і методів медичної інформатики виконано контроль якості первинної інформації в базі даних канцер-реєстру.

Результати та їх обговорення

У ході дослідження встановлено, що серед осіб з діагностованими у 2012 р. солідними ЗН 47 196 пацієнтів (24,4% жінок та 35,3% чоловіків) не були охоплені спеціальним лікуванням (табл. 1, рис. 1). Найбільший відсоток нелікованих виявлено в когорті хворих зі злоякісними пухлинами органів дихання (С30–С39) — 54,9% жінок та 51,0% чоловіків; серед пацієнтів зі ЗН органів травлення (С15–С26) спеціальне лікування на зареєстровано у 46,1% осіб чоловічої статі та 44,4% — жіночої. Не отримали спеціальної терапії понад третина хворих зі ЗН м’якої та сполучної тканини (С45–С49), у тому числі 38,1% чоловіків та 36,6% жінок, раковими пухлинами кісток і суглобових хрящів (С40–С41), із них 37,6% чоловіків та 31,3% жінок, ока та головного мозку (С69–С72), що становить 34,3% чоловіків та 34,9% жінок. Також високу питому вагу мають неліковані в когорті хворих зі ЗН сечових органів (С64–С68), у тому числі 26,3% чоловіків та 28,8% жінок, і статевих органів, зокрема жіночих (С51–С58) — 16,0% осіб та чоловічих (С60–С63) — 22,6%. Встановлено, що не охоплено спеціальним лікуванням від 16,4 до 21,6% хворих зі ЗН візуальних локалізацій (губа, ротова порожнина та грудна залоза), діагностика яких не становить труднощів.

Таблиця 1. Розподіл нелікованих хворих із солідними злоякісними пухлинами (С00–С75) за локалізацією

Локалізація МКХ-10 Стать Стадія Вікова категорія, років
чоловіки жінки всього І–ІІ ІІІ IV невстановлена 0–19 20–39 40–59 ≥60
Усі солідні ЗН C00–C75 26 575 20 621 47 196 16 204 10 025 12 723 8244 96 934 9861 36 305
ЗН губи, ротової порожнини та глотки C00–C14 1083 218 1301 428 334 402 137 1 24 516 760
ЗН органів травлення C15–C26 10 503 8715 19 218 6390 3569 6173 3086 8 248 3657 15 305
ЗН органів дихання C30–C39 8754 2091 10 845 2430 3719 3424 1272 10 96 2451 8288
ЗН кісток і суглобів C40–C41 92 72 164 11 6 15 132 6 14 44 100
ЗН шкіри C43–C44 999 1444 2443 1990 75 57 321 4 80 424 1935
ЗН мезотеліальної та м’якої тканини C45–C49 361 391 752 59 39 93 561 9 37 161 545
ЗН грудної залози C50 24 2914 2938 1711 388 563 276 0 60 618 2260
ЗН жіночих статевих органів C51–C58 0 3022 3022 1352 691 532 444 4 200 797 2021
ЗН чоловічих статевих органів C60–C63 2015 0 2015 732 422 417 444 1 14 191 1809
ЗН сечових органів C64–C68 2092 1046 3138 1028 768 998 344 4 43 574 2517
ЗН головного мозку та інших відділів центральної нервової системи C69–C72 524 501 1025 12 3 5 1005 45 100 345 535
ЗН щитоподібної та інших ендокринних залоз C73–C75 128 207 335 58 11 44 222 4 18 83 230
Рис. 1. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за нозологічною формою та статтю
Рис. 1. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за нозологічною формою та статтю

Вивчено розподіл пацієнтів із солідними ЗН за нозологічною формою та віковою категорією. Встановлено, що найбільшу питому вагу нелікованих хворих мають вікові групи ≥60 років (35,5%), на другому місці вікова когорта 40–59 років (19,9%), у молодших вікових групах (0–39 років) не отримали спеціального лікування 12,8–13,4% хворих (рис. 2). Встановлено, що у віковій категорії 0–19 років найбільший відсоток нелікованих — серед пацієнтів зі ЗН органів дихання (С30–С39) — 27,8%, головного мозку (С69–С72) — 20,5%, органів травлення (С15–С26) — 18,6%, шкіри (С43–С44) — 14,8% та жіночих статевих органів (С51–С58) — 12,5%. Не отримали спеціального лікування майже третина хворих репродуктивного віку (20–39 років) зі ЗН органів дихання та травлення; кожен 5-й хворий на рак головного мозку та м’яких тканин. У віковій групі 40–59 років не зареєстровано терапії у ⅓ пацієнтів зі ЗН органів дихання, органів травлення, головного мозку, кісток, м’яких тканин та у понад 16,0% хворих на рак сечостатевих органів.

Рис. 2. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за нозологічною формою та віком
Рис. 2. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за нозологічною формою та віком

Особливий інтерес викликає аналіз структури нелікованих пацієнтів зі ЗН за стадіями хвороби. Встановлено, що із загальної кількості хворих на рак, у яких зареєстровано І–ІІ стадію захворювання, не отримали спеціального лікування 18,1% пацієнтів; серед осіб із ІІІ стадією раку не лікувалися 32,9%, із IV стадією — 52,7% хворих (рис. 3). При аналізі пацієнтів зі ЗН І–ІІ стадії за локалізацією пухлинного процесу виявлено, що до когорти нелікованих потрапляє понад третина хворих на рак органів дихання та травлення, кожен 6-й пацієнт із пухлинами ротової порожнини або чоловічих статевих органів, близько 14,0% пацієнтів зі ЗН м’яких тканин і сечових органів, до 13,0% хворих на рак грудної залози, понад 10,0% пацієнтів зі злоякісними пухлинами жіночих статевих органів, кісток і головного мозку. Найвищу питому вагу нелікованих зареєстровано серед хворих на рак ІІІ стадії при патології органів дихання та травлення (46,4 та 40,6% відповідно); також не отримали спеціального лікування 32,2% пацієнтів зі злоякісними пухлинами м’яких тканин та 34,0% — сечових органів. У когорті з IV стадією раку питома вага нелікованих хворих коливається в межах від 2,4% — при ЗН щитоподібної залози до 44,0% — органів дихання.

Рис. 3. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за нозологічною формою та стадією хвороби

Особливу увагу слід звернути на те, що серед пацієнтів із невстановленою стадією хвороби у 52,8% випадках не проведено спеціального лікування, а для окремих локалізацій раку цей показник перевищує 60,0%: від 61,7% — при ЗН грудної залози до 80,5% — при ЗН органів черевної порожнини.

Дослідження складу нелікованих хворих зі злоякісними пухлинами в окремих адміністративно-територіальних одиницях виявило, що понад 40,0% чоловіків із солідними ЗН Вінницької, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей не отримали спеціального лікування; в 16 областях в цю когорту потрапляє кожен 3-й чоловік (табл. 2, рис. 4). У жіночій популяції України не отримали спеціальної терапії 24,4% хворих із солідними ЗН, при цьому значення показника коливається від 15,7% — у Волинській до 30,5% — у Запорізькій області.

Таблиця 2. Розподіл нелікованих хворих із солідними ЗН (С00–С75) за територією проживання

Адміністративна територія Стать Стадія Вікова категорія, років
чоловіки жінки усього І–ІІ ІІІ IV невстановлена 0–19 20–39 40–59 ≥60
Україна 26 575 20 621 47 196 16 204 10 025 12 723 8244 96 934 9861 36 305
АР Крим 1263 1204 2467 1016 510 474 467 8 59 514 1886
Вінницька 1029 676 1705 728 305 613 59 6 25 393 1281
Волинська 362 217 579 178 102 190 109 3 16 149 411
Дніпропетровська 2548 1994 4542 1738 1173 886 745 6 83 1019 3434
Донецька 2583 2272 4855 1672 1303 1049 831 14 91 948 3802
Житомирська 733 420 1153 359 202 486 106 2 13 242 896
Закарпатська 590 374 964 277 209 292 186 1 40 252 671
Запорізька 1500 1285 2785 1184 595 670 336 12 66 548 2159
Івано-Франківська 593 389 982 273 165 383 161 3 20 220 739
Київська 909 707 1616 748 407 388 73 4 53 334 1225
Кіровоградська 707 548 1255 420 236 366 233 2 27 251 975
Луганська 1360 911 2271 541 405 809 516 1 28 477 1765
Львівська 1386 920 2306 589 562 648 507 5 36 481 1784
Миколаївська 828 588 1416 614 296 294 212 0 31 260 1125
Одеська 1064 841 1905 662 500 526 217 5 46 479 1375
Полтавська 837 647 1484 271 209 645 359 1 20 289 1174
Рівненська 498 371 869 332 177 187 173 2 24 226 617
Сумська 538 413 951 365 77 202 307 1 16 208 726
Тернопільська 484 283 767 225 166 284 92 1 10 161 595
Харківська 1894 1709 3603 1647 758 579 619 5 61 685 2852
Херсонська 672 418 1090 204 156 609 121 1 15 257 817
Хмельницька 754 536 1290 533 391 242 124 3 20 284 983
Черкаська 781 572 1353 425 272 471 185 0 23 260 1070
Чернівецька 391 274 665 120 160 169 216 1 17 125 522
Чернігівська 561 383 944 225 205 458 56 3 12 191 738
м. Київ 1383 1394 2777 764 272 552 1189 5 77 511 2184
Рис. 4. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за адміністративною територією проживання та статтю

Вивчення розподілу нелікованих пацієнтів із солідними ЗН за віковими групами в окремих областях показало, що найбільшу питому вагу в усіх регіонах мають неліковані хворі вікової категорії >60 років: від 25,1% — в Одеській до 41,7% — в Запорізькій області (рис. 5). У віковій групі 40–59 років частка пацієнтів, що не одержали лікування, перебуває в межах 14,9–25,6%; у групі 20–39 років — 7,1–22,2%. Найбільше розсіювання показника нелікованих хворих в областях виявлено для вікової групи 0–19 років: від 4,3% у Закарпатській області до 40,0% — у Запорізькій, що значною мірою зумовлено малою чисельністю когорти.

Рис. 5. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за адміністративною територією проживання та віком
Рис. 5. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за адміністративною територією проживання та віком

Встановлено, що питома вага нелікованих хворих на рак І–ІІ стадії перевищує 20,0% у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій, Рівненській, Миколаївській, Київській та Донецькій областях; ще у 9 областях цей показник становить 13,1–19,1%, а в решті областей — не перевищує 12,0% (рис. 6). Цей факт вимагає прискіпливого аналізу причин такого стану. Понад третину нелікованих пацієнтів зі ЗН ІІІ стадії виявлено у 13 областях, при цьому у Дніпропетровській та Запорізькій областях цей показник значно перевищує 40,0%. Не зафіксовано лікування у значної частини хворих із невизначеною стадією ЗН, у тому числі у м. Київ — у 70,2%, Луганській — у 62,2%, Чернівецькій — у 61,0% та Харківській областях — у 58,0%.

Рис. 6. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за адміністративною територією проживання та стадією хвороби
Рис. 6. Питома вага хворих із солідними ЗН, що не отримали лікування, за адміністративною територією проживання та стадією хвороби

Детально проаналізовано інформацію про 8244 нелікованих хворих на рак з невизначеною стадією патологічного процесу, з яких у 2813 пацієнтів діагноз встановлювали в онкологічних закладах, а 4071 — у загально-лікувальній мережі (табл. 3). Найбільше в цій когорті було хворих зі ЗН органів травлення та дихання — 3086 та 1272 особи відповідно, з них у 28,0 і 31,5% випадків хвороба діагностована в онкологічних закладах та в 53,9 і 47,3% — у загально-лікувальній мережі. Виявлено також, що як в онкологічних, так і в неонкологічних закладах не визначено стадію та не надано спеціального лікування 888 хворим на рак статевих органів та 222 пацієнтам зі ЗН щитоподібної залози.

Таблиця 3. Стан морфологічної верифікації діагнозу у нелікованих хворих із солідними ЗН з невизначеною стадією

Локалізація МКХ-10 Заклад, де встановлено діагноз Верифікація діагнозу
Онкологічний Неонкологічний Невідомо Морфологічна Не верифіковано Невідомо
n % n % n % n % n % n %
Усі солідні ЗН C00–C75 2813 34,1 4071 49,4 1360 16,5 4639 56,3 3434 41,7 171 2,1
ЗН губи, ротової порожнини та глотки C00–C14 58 42,3 60 43,8 19 13,9 107 78,1 26 19,0 4 2,9
ЗН органів травлення C15–C26 863 28,0 1663 53,9 560 18,1 1777 57,6 1226 39,7 83 2,7
ЗН органів дихання C30–C39 401 31,5 602 47,3 269 21,1 720 56,6 514 40,4 38 3,0
ЗН кісток та суглобів C40–C41 65 49,2 54 40,9 13 9,8 67 50,8 64 48,5 1 0,8
ЗН шкіри C43–C44 189 58,9 101 31,5 31 9,7 247 76,9 73 22,7 1 0,3
ЗН мезотеліальної та м’якої тканини C45–C49 296 52,8 219 39,0 46 8,2 300 53,5 258 46,0 3 0,5
ЗН грудної залози C50 86 31,2 152 55,1 38 13,8 173 62,7 102 37,0 1 0,4
ЗН жіночих статевих органів C51–C58 142 32,0 231 52,0 71 16,0 317 71,4 115 25,9 12 2,7
ЗН чоловічих статевих органів C60–C63 221 49,8 163 36,7 60 13,5 286 64,4 155 34,9 3 0,7
ЗН сечових органів C64–C68 97 28,2 185 53,8 62 18,0 170 49,4 165 48,0 9 2,6
ЗН головного мозку та інших відділів центральної нервової системи C69–C72 297 29,6 548 54,5 160 15,9 371 36,9 623 62,0 11 1,1
ЗН щитоподібної та інших ендокринних залоз C73–C75 98 44,1 93 41,9 31 14,0 104 46,8 113 50,9 5 2,3

При дослідженні наявності морфологічної верифікації діагнозу в цій когорті хворих встановлено, що 56,3% з них мали морфологічно підтверджений діагноз раку, проте стадія хвороби не була визначена (див. табл. 3). Такі результати свідчать про недотримання основних принципів організації медичної допомоги хворим на рак, унормованих відповідними державними стандартами, що порушує права пацієнта онкологічного профілю на отримання адекватного лікування.

Висновок

Отже, проведені дослідження дозволили оцінити основні параметри організації лікувально-діагностичного процесу з урахуванням локалізації та стадії ЗН, статі хворих в окремих адміністративно-територіальних одиницях України. Такий прискіпливий аналіз інформації було неможливо провести без наявності персоніфікованої бази даних хворих на рак та інформаційної технології Національного канцер-реєстру України. Отримані результати, на наш погляд, не лише відображають основні параметри організації онкологічної допомоги населенню, але й характеризують повноту та якість інформації про хворого, яка надходить до регіональних канцер-реєстрів.

Виявлено суттєві недоліки в організації лікувально-діагностичного процесу в Україні, а саме — цілковиту невідповідність між кількістю хворих зі ЗН у ранніх стадіях хвороби та рівнем охоплення їх спеціальним лікуванням. Висока питома вага нелікованих пацієнтів зі ЗН у І–ІІ стадії, яка в низці областей перевищує 20,0%, може свідчити або про штучне заниження стадії задля поліпшення рейтингових показників діяльності онкологічної служби, або про неспроможність лікувальних закладів надавати спеціалізовану медичну допомогу, або про недбалість при внесенні інформації про спеціальне лікування до реєстраційної карти хворого на рак у базі даних канцер-реєстру. У будь-якому разі спотворення інформації про організацію лікування хворих онкологічного профілю перешкоджає адекватному плануванню заходів, спрямованих на підвищення якості онкологічної допомоги населенню країни.

Оценка состояния организации онкологической помощи населению по данным Национального канцер-регистра Украины

З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, Ю.И. Михайлович, А.Ю. Рыжов, Е.В. Сумкина, Л.Б. Куценко

Национальный институт рака, Киев

Резюме. Исследованы показатели состояния организации лечебно-диагностического процесса с учетом локализации и стадии злокачественного новообразования (ЗН) в отдельных административно-территориальных единицах Украины. Установлено, что 24,4% женщин и 35,3% мужчин с солидными злокачественными опухолями (коды по Международной классификации болезней 10-го пересмотра С00–С75), заболевших в 2012 г., не получили специального лечения. Наибольший процент нелеченых лиц выявлено в когорте больных со ЗН органов дыхания (54,9% женщин и 51,0% мужчин) и пищеварения (46,1% мужчин и 44,4% женщин). Не получили специальной терапии свыше трети пациентов со ЗН мягкой и соединительной ткани (38,1% мужчин и 36,6% женщин), костей и суставных хрящей (37,6% мужчин и 31,3% женщин), глаза и головного мозга (34,3% мужчин и 34,9% женщин). Высокий удельный вес имеют нелеченые в когорте больных со злокачественными опухолями мочевых (26,3% мужчин и 28,8% женщин) и половых органов (16,0% женщин и 22,6% мужчин). Также установлено, что не охвачены специальным лечением от 16,4% до 21,6% больных с визуальными локализациями рака (губы, ротовой полости и молочной железы), диагностика которых не составляет труда. Провести такой тщательный анализ информации стало возможным лишь благодаря наличию персонифицированной базы данных больных раком и информационной технологии Национального канцера-регистра Украины. Полученные результаты не только отражают основные параметры организации онкологической помощи населению, но и характеризуют полноту и качество информации о пациенте, поступающей в региональные канцер-регистры. Выявлены также существенные недостатки в организации лечебно-диагностического процесса в Украине, а именно — существенное несоответствие между количеством больных раком, зарегистрированных на ранних стадиях болезни, и охватом их специальным лечением. Высокий удельный вес нелеченых больных со ЗН в І–ІІ стадии, превышающий в ряде областей 20,0%, может свидетельствовать об искусственном занижении стадии ради улучшения этого показателя, так как сегодня он является рейтинговым для деятельности онкологической службы.

лечение больных со злокачественными новообразованиями, эпидемиология рака, канцер-регистр, показатели деятельности онкологической службы.

Адреса:
Федоренко Зоя Павлівна
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
Тел.: (044) 257-76-14
E-mail: root@ucr.kiev.ua

Підпишіться на нас у соціальних мережах:
Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment