Аналіз уродинамічних показників у хворих на інфільтративний рак шийки матки після нервозберігаючої радикальної гістеректомії

Яцина О.І.1, Стаховський Е.О.2, Лигирда Н.Ф.2, Неспрядько С.В.2, Свінціцький В.С.2, Дерменжи Т.В.2

Резюме. Мета — оцінити скоротливу функцію сечового міхура у хворих на інфільтративний рак шийки матки (РШМ) після нервозберігаючої радикальної гістеректомії (НРГЕ). 90 пацієнток з інфільтративним РШМ були розподілені на 2 групи: I (основна) група — 45 хворих, яким виконана НРГЕ, II (контрольна) група — 45 хворих, яким виконана радикальна гістеректомія III типу (РГЕ III) без збереження тазового вегетативного нервового сплетення. У доопераційний період P1 істотно не відрізнявся між групами. Після виконання НРГЕ показники P1 були значно вищими порівняно з показниками Р1 у групі пацієнтів із РГЕ III (8,29±1,1 проти 3,51±0,8 см вод. ст.; р<0,05). P2 у пацієнток обох груп до та після хірургічного лікування значно відрізнялися і становили 6,82±0,4 і 12,27±1,2 см вод. ст. (р<0,05) у групі НРГЕ відповідно та 5,44±0,6 і 10,62±1,1 см вод. ст. (р<0,05) у групі РГЕ III відповідно. Показники Р в обох групах хворих до і після хірургічного лікування значно відрізнялися і показали поступове підвищення Р, особливо у пацієнтів із РГЕ III. V у до- і післяопераційний періоди у хворих із НРГЕ залишився практично незмінним (209,78±14,2 і 216,86±14,9 мл (р>0,5) відповідно), тоді як у пацієнтів із РГЕ III V значно знизився з 188,4±10,5 до 161,9±9,8 мл (р<0,05). Отже, показники скорочувальної функції детрузора у хворих після виконання НРГЕ кращі, ніж у хворих після РГЕ III, без збереження елементів тазового вегетативного нервового сплетення.

Summary. Цель — оценить сократительную функцию мочевого пузыря у больных инфильтративным раком шейки матки (РШМ) после нервосохраняющей радикальной гистерэктомии (НРГЭ). 90 пациенток с инфильтративным РШМ были распределены на 2 группы: I (основная) группа — 45 пациенток, которым выполнена нервсо­храняющая радикальная гистерэктомия (НРГЭ), и II (конт­рольная) группа — 45 пациенток, которым выполнена радикальная гистерэктомия III типа (РГЭ III) без сохранения тазового вегетативного нервного сплетения. В дооперационный период P1 существенно не отличалось между группами. После выполнения НРГЭ показатели P1 были значительно выше по сравнению с показателями Р1 в группе пациентов с РГЭ III (8,29±1,1 против 3,51±0,8 см вод. ст.; р<0,05). Показатели P2 у пациенток обеих групп до и после хирургического лечения значительно отличались и составляли 6,82±0,4 и 12,27±1,2 см вод. ст. (р<0,05) в группе НРГЭ и 5,44±0,6 и 10,62±1,1 см вод. ст. (р<0,05) в группе РГЭ III соответственно. Показатели Р в обеих группах больных до и после хирургического лечения значительно отличались и показали постепенное повышение Р, особенно у пациентов с РГЭ III. V в до- и послеоперационный периоды у больных с НРГЭ остался практически неизменным (209,78±14,2 и 216,86±14,9 мл (р>0,5) соответственно), в то время как у пациентов с РГЭ III V значительно снизился с 188,4±10,5 до 161,9±9,8 мл (р <0,05). Таким образом, показатели сократительной фукции детрузора у больных после выполнения НРГЭ лучше, чем у больных после РГЭ III без сохранения элементов тазового вегетативного нервного сплетения.

Підпишіться на нас у соціальних мережах:
Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment