Можливості сучасних методів візуалізації при плануванні променевої терапії у хворих на рак шийки матки

Іванкова В.С.1, Дьоміна Е.А.2, Хруленко Т.В.1, Барановська Л.М.1, Главін О.А.2

Резюме. У статті проаналізовано світові дані наукової літератури з використання різних сучасних методів візуалізації, їхньої ролі в ранній діагностиці злоякісних пухлин шийки матки, поширення онкологічного осередку, планування курсів конформної променевої терапії (ПТ), оцінки ранньої відповіді пухлини на специфічну терапію, прогнозування результатів лікування, його ефективності та вчасного виявлення прогресування, метастазування або рецидивування гінекологічної онкопатології, зокрема місцево-поширеного (МП) раку шийки матки (РШМ). Подальше удосконалення діагностичної технології, включно з комп῾’ютерною (КТ), магнітно-резонансною (МРТ), позитронно-емісійною томографією (ПЕТ) та ПЕТ-КТ або ПЕТ-МРТ, дослідження нових індикаторів і аналіз даних від їх різних комбінацій, ймовірно, зроблять цей метод особливо інформативним для діагностики і планування терапевтичної стратегії.

Одержано 6.06.2025
Прийнято до друку 18.06.2025

DOI: 10.32471/umj.1680-3051.34477

ПТ є одним із основних методів лікування онкологічних захворювань. Частота застосування її в онкології на сьогодні значно підвищилася, що зумовлено зростанням кількості вперше виявлених новоутворень зі значною поширеністю пухлинного процесу й агресивністю його перебігу, а також органозберігальним напрямком комбінованого лікування.

Практично при любій стадії онкозахворювання показано проведення ПТ (у оперованих — у якості компонентного та комбінованого лікування, у неоперованих — як самостійний метод або як компонент комплексного лікування, а також у якості паліативного засобу в тих випадках, коли інші спеціальні методи лікування виявляються неприйнятними чи неефективними). При цьому ПТ при певних локалізаціях і стадіях захворювання може бути альтернативою хірургічного лікування [1].

На сьогодні розвиток технологій проведення радіотерапії в онкології виходить на якісно новий рівень, що дозволяє значною мірою розширити показання, зокрема до органозберігальних операцій під «захистом» ПТ. Під дією іонізуючого випромінювання як у пухлині, так і у нормальних тканинах розвиваються протилежні процеси — пошкодження і відновлення. Успіх ПТ можливий лише тоді, коли у пухлині переважають процеси пошкодження, а в навколишніх тканинах — відновлення. Біологічною основою використання ПТ в онкології є так званий терапевтичний інтервал, тобто різниця у ступенях пошкодження і відновлення пухлинної і нормальної тканини при однакових рівнях поглинених доз. Тому основна вимога клінічної радіології полягає в концентрації максимальної дози в патологічному осередку при мінімальному опроміненні нормальних тканин [2].

Сьогодні ПТ у найбільш економічно розвинених країнах використовується у 70–80% усіх хворих онкологічного профілю як у самостійному вигляді, так і поєднано з хірургічним та хімієтерапевтичним лікуванням у різних варіантах і комбінаціях.

Її роль у системі онкологічної допомоги важко переоцінити, оскільки вона призначається на різних етапах комплексного лікування, наприклад, при РШМ. Адже і до теперішнього часу ця патологія залишається однією із найпоширеніших злоякісних новоутворень (ЗНО). У структурі захворюваності РШМ посідає 7-ме місце в загальній популяції та 3-тє — серед ЗНО у жінок, конкуруючи з такими пухлинними захворюваннями, як онкопатологія молочної залози та товстої кишки. У світі щороку виявляється понад 450–500 тис. нових випадків РШМ та реєструються близько 300 тис. померлих від цієї хвороби. Прогноз онкопатології значною мірою визначається поширеністю пухлинного процесу. У хворих на РШМ І стадії показник 5-річної виживаності становить 78–99%, тоді як при ІІ–ІІІ — тільки 43–68% пацієнтів переживають 5-річний термін [3].

Як було зазначено, ПТ є основним методом лікування хворих на РШМ. У більшості випадків (до 75%) вона може бути самостійним, а іноді і єдиним методом лікування. Дані медичної літератури за останні 25 років свідчать про те, що ПТ є не лише ефективним, а й перспективним методом лікування РШМ. Проте 30–40% осіб помирають у найближчі роки після завершення ПТ, найчастіше від прогресування основного захворювання. При цьому рецидиви в зоні опромінення реєструють у 10–40%, а віддалені метастази — у 35% хворих [4].

При початкових стадіях онкопатології проводиться поєднана променева терапія (ППТ), яка є альтернативою хірургічному і комбінованому лікуванню. Проте при нерезектабельних регіонарнометастатичних формах ЗНО шийки матки єдиними можливими засобами радикального антинеопластичного впливу є ПТ та хімієпроменева терапія (ХПТ).

Але навіть з використанням найсучасніших можливостей радіотерапевтичної апаратури і дозиметричного планування неможливо повністю уникнути променевих реакцій, особливо місцевих, з боку прямої кишки і сечового міхура. Тому наразі слід розраховувати не тільки на технічну модернізацію, але й на прогрес у галузі радіобіології. Враховуючи цитотоксичні властивості деяких протипухлинних засобів, їх застосовують при комбінованій терапії РШМ для радіосенсибілізувальної дії на злоякісні клітини. Зокрема, цисплатин інгібує репаративні процеси, впливаючи на ферменти, що беруть участь у відновленні цілісності структури ДНК або хромосом. Проведення комбінованої ПТ та хімієтерапії сприяє не тільки зростанню відсотка регресії пухлини, але й збільшенню обсягу променевих пошкоджень здорових тканин.

У цілому ПТ значно просунулася в плані розв’язання основ­ного завдання її застосування — підведення максимуму дози іонізуючого випромінювання у пухлинний осередок за умови мінімального пошкодження здорових тканин. Для цього необхідна ПТ в режимі реального часу з прецизійною топометрією, дозиметричним плануванням і клінічною дозиметрією, які будуть гарантувати якість і конформність опромінення [5].

Тому планування обсягу опромінення, при якому первинна пухлина і зони її регіонарного поширення підлягають максимальному деструктивному впливу з мінімальним променевим навантаженням на критичні органи (сечовий міхур, пряму кишку) є головним завданням променевого лікування хворих онкологічного профілю.

Програма ППТ за радикальною методикою у пацієнтів з МП РШМ передбачає опромінення великого обсягу з підведенням високих терапевтичних доз на межі толерантності тканин. Результати такого лікування нерідко залишаються невтішними. Хворі на поширений РШМ переважно гинуть від прогресування основного захворювання в ділянці малого таза, вторинної обструкції сечоводів, що призводить до ниркової недостатності, а у 4,4% випадків розвиваються віддалені метастази.

Поєднання ПТ з радіомоделювальними цитостатичними препаратами або із системною поліхімієтерапією (ПХТ) позитивно позначається на результатах комплексного консервативного лікування хворих на МП РШМ. Однак така взаємодія згодом може зумовити, окрім позитивних результатів, збільшення вираженості проявів як загальної, так і місцевої токсичності. Також може зрости кількість непрогнозованих індивідуальних реакцій [6].

Відомо, що ретельне обстеження та якісне топометричне планування відіграє важливу роль в ефективності та токсичності ПТ. Контроль ефективності лікування, визначення поширеності пухлинного процесу та виявлення рецидиву є основними завданнями радіологічних методів досліджень. Ця важлива інформація необхідна як для первинного планування лікування, так і прогнозування перебігу хвороби. У багатьох випадках моніторинг стану пацієнтів з гінекологічною онкопатологією проводять шляхом регулярних клінічних обстежень і оцінки пухлинних маркерів. Невід’ємною частиною для діагностики різних захворювань організму людини, у тому числі й онкологічних, є застосування рентгенологічних методів дослідження. Дуже важливо діагностувати хворобу на більш ранніх термінах для швидшого проведення лікування, але при онкологічних захворюваннях досить часто пухлину виявляють за наявності метастазів, тобто вже у стані неоперабельності [7]. При таких поширених формах онкологічних захворювань радикальні методи хірургічного втручання стають недоступними, і для лікування проводиться переважно променева або ХПТ.

Для коректного планування ПТ необхідно одержання якісних та максимально інформативних діагностичних зображень. Використання ультразвукового дослідження (УЗД), КТ, МРТ має обмежену цінність для ранньої діагностики і оцінки ефекту лікування, а також рецидиву захворювання через відносно низьку чутливість і специфічність терапії. Більш чутливі методи візуалізації здатні допомогти локалізувати пухлинне зображення і вибрати тактику. Останніми роками значний інтерес викликає метод радіонуклідної візуалізації — ПЕТ. Цей метод доповнює діагностичний процес інформацією про метаболічні розлади в осередках пошкодження.

ПЕТ є високочутливим радіонуклідним діагностичним методом у рентгенології. Для цього дослідження необхідний радіофармацевтичний препарат (РФП), до складу якого входить позитронно-емітуючий ізотоп, здатний накопичуватися в пошкоджених клітинах. ПЕТ дозволяє візуалізувати, як розподіляється РФП кровоносною системою і в організмі в цілому та простежити його метаболізм у клітинах різних тканин, а також оцінити безліч біохімічних та фізіологічних процесів в організмі людини. Це метод візуалізації в ядерній медицині, який дозволяє отримати 3D-зображення біохімічних процесів, що відбуваються у тканинах організму людини.

ПЕТ зробила революцію в процесах візуалізації багатьох поширених видів раку, і оскільки вона стає широко доступною в розвинених країнах, усе частіше включається в рутинну практику онкологічних відділень та клінік [8].

Наразі це дослідження надає найбільш точну та легко інтерпретовану інформацію про поширеність та локалізацію пухлини для таких видів онкопатології, як лімфоми, епітеліальні ЗНО легень, стравоходу, шийки матки, голови та шиї та ін. ПЕТ-КТ використовують для оцінки ефективності лікування у хворих на колоректальний рак та новоутворення шлунка. Застосовують при метастазах у печінку з метою діагностики змін після проведеної терапії, встановлення залишкової хвороби та рецидивування. При виявленні метастазів у печінці ПЕТ-КТ перевищує КТ за чутливістю (88 проти 38% відповідно) та специфічністю (100% порівняно з 97%) [9].

Комбінована ПЕТ-КТ — це технологія візуалізації, що поєднує метаболічні дані ПЕТ з анатомічною інформацією КТ. Ця методика найбільш ефективна для виявлення та підтвердження онкологічного захворювання у людини, так як дозволяє виявити метаболічні порушення в самій пухлині та навколишній її тканині, а також диференціювати злоякісність новоутворення, визначити її ступінь та поширеність. У ситуаціях, коли структурні зміни є неспецифічними чи ще не визначаються іншими методами, за допомогою ПЕТ вже можна виявити пухлинні пошкодження. За даними ПЕТ ухвалюють рішення про тактику ведення пацієнта, оцінюють ранню відповідь пухлини на специфічну терапію, прогнозують результати лікування та його ефективність [10].

Візуалізація на основі ПЕТ-КТ надає інформацію, яка може вплинути на подальше планування ПТ у різний спосіб. ПЕТ-КТ покращує планування первинного лікування РШМ із підозрою на віддалені вузлові метастази, визначені за допомогою МРТ. Крім ПЕТ-КТ, останніми роками ще одним діагностичним інструментом стала ПЕТ-МРТ. Діагностична достовірність була значно вищою для ПЕТ-МРТ при ЗНО та доброякісних новоутвореннях. Зважаючи на зменшену дозу опромінення та чудове розпізнавання вогнищ ураження, ПЕТ-МРТ може бути потужною альтернативою ПЕТ-КТ у майбутньому. Більше того, ПЕТ-МРТ також виявила значну кореляцію між метаболізмом пухлини та вищою клітинністю у вогнищах РШМ. Подальше удосконалення діагностичної технології, включно з ПЕТ-МРТ, дослідження нових індикаторів і аналіз даних від їх різних комбінацій, ймовірно, зроблять цей метод особливо інформативним для діагностики і планування терапевтичної стратегії [11].

Виділяються найбільш важливі шляхи впливу отриманої діагностичної інформації на процес передпроменевої підготовки:

  • ПЕТ-КТ може допомогти виявити об’єкти інтересу, які погано візуалізуються за допомогою конвенційних КТ- / МРТ-досліджень. Ці мішені можуть бути віддалені від первинної пухлини, наприклад, непомічений лімфатичний вузол або віддалені метастази, або навпаки — м’які тканини, прилеглі безпосередньо до обсягу пухлини, що визначається за допомогою КТ / МРТ;
  • ПЕТ-КТ підвищує диференціювання тканин і знижує ймовірність того, що лікувальна доза буде доставлена в неод­нозначно диференційовані ділянки тканин, які насправді можуть бути зовсім не уражені раковими. Причому ці зони можуть бути віддаленими від первинного вогнища або знаходитися в безпосередній близькості від нього;
  • візуалізація біологічних неоднорідностей в обсязі пухлинного вогнища може дати можливість адаптувати дози до локальних відмінностей у радіочутливості;
  • ПЕТ-КТ-дослідження вкрай важливе щодо визначення залишкових вогнищ після проведення іншого типу лікування, чи то хірургічне втручання, чи то хімієтерапія. Це допомагає модифікувати запропоновану дозу, підвищивши навантаження на помітні залишкові вогнища та зменшивши при цьому дозу на ділянці з мікроскопічними ураженнями [12].

Так, точна локалізація зони інтересу із застосуванням ПЕТ-КТ-досліджень дозволяє суттєво оптимізувати терапевтичне співвідношення, знизивши дозове навантаження на нормальні тканини та одночасно максимізувавши охоплення пухлинних обсягів методами сучасної ПТ.

При діагностиці початкового первинного пухлинного осередку РШМ використання дороговартісних променевих технологій не завжди виправдане. Саме через це існує мало літературних відомостей щодо діагностичної точності ПЕТ для визначення первинного пухлинного вогнища.

Різні дослідження вказують на те, що ПЕТ-КТ є досить необхідним методом діагностики МП РШМ в доклінічній фазі захворювання, що служить об’єктивним методом дослідження при динамічному спостереженні пацієнток після проведеного багатокомпонентного лікування, дозволяє вчасно діагностувати генералізацію процесу і необхідний для контролю лікування як один із найдостовірніших методів [13].

Крім того, ПЕТ-КТ покращує планування первинного лікування РШМ із підозрою на віддалені вузлові метастази, визначені за допомогою МРТ.

Сучасна конформна ПТ, як свідчать результати досліджень останніх років, є радикальним та високоефективним методом протипухлинного лікування, а доповнення її контактною ПТ, а саме брахітерапією (БТ), значно підвищує її результативність [14]. Тому слід розглянути можливість та доцільність використання методів візуалізації у плануванні цього локального виду лікування — БТ. Залучення УЗД до планування терапії БТ не виключає суб’єктивної оцінки меж пухлини та органів ризику, а також неточностей, спричинених наявністю ендо­статичних пристроїв. Разом з тим при УЗД хворого з онкопатологією ми отримаємо дані про локалізацію первинної пухлини, її лінійні розміри, об’єм, глибину інвазії та стан зон регіонарного метастазування — певних груп лімфатичних вузлів, дані про стан тканинного кровотоку як одного з факторів ініціальної радіохімієчутливості. Слід відзначити, що трансректальне УЗД проводиться при плануванні місцевого лікування, а саме висічення раку прямої кишки малого розміру і оцінки залучення затульного апарату. Метод дозволяє з високою достовірністю визначити глибину інвазії пухлини (T-стадія), особливо при ранніх (Т1–2) стадіях захворювання [15].

Рентгенологічні діагностичні дослідження допомагають здійснювати контроль стану кісткового та тканинного анатомічного субстрату аналізованої зони з визначенням якісних характеристик пухлини від її розмірів до ознак проліферативного або деструктивного зростання, що згодом надає можливість індивідуалізувати параметри реалізованої ПТ та сумарних терапевтичних доз.

МРТ забезпечує високий рівень критеріїв, необхідних для планування БТ, але має фінансові обмеження. Вважається, що найефективніший метод візуального зображення пухлини, ендостатичних пристроїв та органів ризику для 3D-планування БТ — КТ. Залучення МРТ та ПЕТ з КТ до планування БТ — перспективний напрямок, що потребує оснащеності математичним інструментом для подвійного та потрійного оконтурювання пухлини та органів ризику. За результатами ПЕТ-КТ у пацієнтів з будь-якими захворюваннями слід реєструвати накопичення РФП з підвищеним або помірно підвищеним рівнем та розміри патологічного вогнища в органах, що візуалізуються. При цьому контроль вогнищевої дози для забезпечення гарантії якості повинен здійснюватися методами прямої дозиметрії [16].

На сьогодні встановлена висока частота МП форм раку та рецидивів захворювання, і ця обставина потребує розширення клінічних показань для застосування комплексних програм протипухлинного лікування. У цих умовах зростає роль методів, що забезпечують гарантію якості всіх компонентів комплексної терапії, зокрема ПТ, одним із яких сьогодні розглядається залучення методів візуалізації (УЗД, КТ, МРТ та ПЕТ-КТ) до питань 3D-планування ПТ, у тому числі БТ [17].

На сьогодні поєднання дистанційної ПТ (ДПТ) та внутрішньопорожнинної брахітерапії (ВПБТ) при лікуванні РШМ має велике значення і, безумовно, є загальновизнаним методом лікування цієї онкопатології. Ефективність ПТ підвищується завдяки саме БТ, яка дозволяє підвести більш великі дози іонізуючого випромінювання безпосередньо до пухлини з мінімізацією при цьому впливу на навколишні здорові органи та тканини. Режим фракціонування, вибір сумарних доз та детальне планування ПТ є вирішальними факторами у зниженні частоти розвитку ускладнень і при цьому не погіршують результати лікування. ВПБТ з використанням джерел високої потужності дози (High Dose Rate — HDR) знаходить усе більше застосування завдяки таким перевагам, як короткий час лікування, ригідна фіксація, а також забезпечення високої комфортабельності для пацієнток [18]. Незважаючи на те що на сьогодні відомо і використовується на практиці велика кількість різних режимів БТ, вибір оптимального режиму все ще залишається предметом дискусій. БТ відіграє важливу роль для остаточного лікування РШМ, хоча в її проведенні є різні варіації (наприклад зміна дози, графіка фракціонування та/або типу аплікатора). З моменту введення концепції візуально-контрольованої БТ (image-guided brachytherapy — IGBT) та реалізації тривимірного (3D) управління зображеннями, планування лікування та оцінки параметрів гістограми обсягу дози (dose-volume histogrm — DVH) було досягнуто високого рівня місцевого контролю, а також нижчий рівень тяжкої форми пізньої токсичності.

Оцінка ефективності візуально-контрольованої БТ має першорядне значення з урахуванням великої медико-соціальної значущості захворювання на РШМ і економічних втрат держави на лікування поширених стадій, яких можна уникнути при розробленні та впровадженні інноваційних ефективних методів лікування [19].

При огляді публікацій щодо використання методів візуалізації для планування БТ у хворих на рак різної локалізації встановлено перевагу УЗД- (100%), КТ- (80%) та рідше — МРТ-технологій. При цьому дані ПЕТ-технології були використані у 20% випадків.

Алгоритм планування ПТ розпочинається із первинної та уточнювальної діагностики онкологічного захворювання. При цьому за допомогою УЗД визначають лінійні розміри пухлин, що підлягають конформній дистанційній ПТ і БТ. Наприклад, для раку шийки та тіла матки визначають їх розміри та об’єм, а також розміри ураження і товщину незміненої стінки матки.

Дані еластографії та характеристики кровотоку використовують для вибору умов БТ (вид ендостату, його геометрія) та непрямої оцінки радіохімієчутливості [20].

Наступний етап планування ПТ передбачає проведення самостійного топометричного дослідження із введеними ендостатами та контрастуванням органів ризику. Виявлено, що візуальна картина, отримана на цьому етапі за допомогою УЗД, виявляється менш інформативною через суб’єктивне сприйняття сигналу порівняно з КТ, яка реально відображає не тільки зовнішні контури пухлини та органи ризику, але і кісткові структури, комбіновані (метал і пластик) ендостатичні пристрої та детектори для прямої дозиметрії (стинтиляційні або термолюмінесцентні).

Дані різних досліджень дозволяють констатувати, що КТ-технологія досить затребувана для візуалізації ендостатів, детекторів дозиметрів і, власне, планування БТ при всіх видах пухлинного процесу, а контактна високоенергетична БТ зберігає свою вирішальну роль стійкого вилікування пухлин у рамках як комбінованого, так і самостійного радіотерапевтичного впливу. При цьому КТ-топометрія проводиться повторно при резорбції новоутворення високого ступеня (понад 50%) для корекції виду і способу розташування ендостатів та плану подальшого проведення БТ [14].

Використання МРТ, а останніми роками ПЕТ-КТ та ПЕТ-МРТ, дає інформацію, що суттєво розширює можливості індивідуального планування ПТ, але ці методи візуалізації мають певні фінансові та методичні обмеження у профільних лікувальних закладах, тому що потребують виділення самостійного часу, наявності МРТ-сумісних ендостатів та медичних умов проведення МРТ-дослідження при введених ендостатах. У дослідженнях доведено, що ПЕТ / КТ має перевагу перед КТ при плануванні ПТ (коефіцієнт подібності ПЕТ / КТ vs КТ — 0,81 vs 0,77; p=0,013). Точніше планування опромінення дозволяє мінімізувати опромінення інтактної тканини, зосереджуючи променевий вплив безпосередньо на пухлини. Діагностична достовірність є значно вищою для ПЕТ-МРТ при ЗНО та доброякісних новоутвореннях [21]. Зменшена доза опромінення та краще розпізнавання вогнищ ураження, а також значна кореляція між метаболізмом пухлини та вищою клітинністю у вогнищах РШМ дають змогу широко використовувати ПЕТ-МРТ у майбутньому при плануванні та контролі курсів ПТ.

Наступний етап реалізації діагностичного алгоритму — контроль ефективності лікування та моніторинг результатів ПТ або комплексної терапії, а також диференційна діагностика променевих ускладнень та рецидивів захворювання. Для достовірного контролю за станом первинного вогнища, виявлення рецидиву або генералізації онкологічного процесу застосовуються методи діагностики від УЗД до ПЕТ-КТ-технології.

На сьогодні БТ в онкологічних закладах країни представлена переважно автоматизованими її варіантами з дистанційним підведенням малогабаритних закритих джерел високої активності на основі радіонуклідів, таких як іридій 192 (192Ir) або кобальт 60 (60Co), у попередньо розміщених і фіксованих безпосередньо в пухлині або її ложі інтрастатах або ендостатах. Планування зазвичай проводиться з використанням систем 3D-дозиметричного планування, що потребує прямого контролю запропонованої та реально підведеної доз випромінювання шляхом дозиметрії in vivo. Проводити це необхідно для забезпечення гарантії якості БТ та профілактики ускладнень, які часто супроводжують лікування [22]. На відміну від дистанційного опромінення, при БТ переважає фізичний закон зниження потужності дози по квадрату відстані, що враховується при побудові терапевтичного розподілу ізодози від 1 або групи випромінювачів, часто орієнтованих у декількох площинах. Тому необхідне максимальне зіставлення 2 планів дозиметричного опромінення — запропонованого та реально виконаного під час реалізації [23].

Отже, для планування конформної ПТ і БТ необхідно використовувати сучасні візуальні технології з урахуванням інтегрованих комп’ютерних програм оконтурювання пухлини-мішені та органів ризику за МРТ-, КТ- та ПЕТ-КТ-технологіями відповідно до сформульованих радіотерапевтами та медичними фізиками вимог щодо формування терапевтичного дозного розподілу у 3 площинах та об’ємі, що дозволяє оптимізувати завдання за обсягом опромінення та знижувати дозове навантаження на органи ризику. Тому залучення МРТ-, ПЕТ-КТ до планування конформної ПТ і БТ виправдане, незважаючи на збільшення економічних витрат на ПТ, показання до якої мають бути розширені, особ­ливо в період надзвичайної ситуації [24].

Так, ПЕТ-КТ-дослідження є об’єктивним методом обстеження хворих на МП РШМ як при первинному плануванні багатокомпонентного лікування, так і динамічному спостереженні пацієнтів з підозрою на генералізацію захворювання. До діагностичного алгоритму при обстеженні хворих на РШМ необхідно включати ПЕТ, особливо у випадках оцінки параметральної клітковини, ураження регіонарних та віддалених лімфатичних вузлів. ПЕТ має велику значущість також у визначенні метастатичної дисемінації, діагностиці рецидиву пухлини, виборі стратегії і тактики лікування та оцінці їхньої ефективності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Bray, F., Ferlay, J., Soerjomataram, I., Siegel, R. L., Torre, L. A., & Jemal, A. (2018). Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. Cancer Journal for Clinicians, 68(6), 394–424. doi: 10.3322/caac.21492.

2. Maffione, A. M., Marzola, M. C., Capirci, C., Colletti, P. M., & Rubello, D. (2015). Value of 18F-FDG PET for Predicting Response to Neoadjuvant Therapy in Rectal Cancer: Systematic Review and Meta-Analysis. American Journal of Roentgenology, 204(6), 1261–1268. doi: 10.2214/AJR.14.13210.

3. Winkel, D., Werensteijn-Honingh, A. M., Eppinga, W. S. C., Intven, M. P. W., Hes, J., Snoeren, L. M. W., … Kroon, P. S. (2021). Dosimetric feasibility of hypofractionation for SBRT treatment of lymph node oligometastases on the 1.5T MR-linac. Radiotherapy and Oncology, 154, 243–248. doi: 10.1016/j. radonc.2020.09.020.

4. Liu, H., Ye, X., Li, D., Yao, Q., & Li, Y. (2021). Incidence, clinical risk and prognostic factors for liver metastasis in patients with cervical cancer: a population-based retrospective study. BMC Cancer, 21, 421. doi: 10.1186/s12885-021-08127-6.

5. Mabuchi, S., Komura, N., Sasano, T., Shimura, K., Yokoi, E., Kozasa, K., … Kimura, T. (2020). Pretreatment tumor-related leukocytosis misleads positron emission tomography-computed tomography during lymph node staging in gynecological malignancies. Nature Communications, 11, 1364. doi: 10.1038/ s41467-020-15186-z.

6. Global strategy to accelerate the elimination of cervical cancer as a public health problem. World Health Organization; 2020. Retrieved from: http://www.who.int/publications/i/item/9789240014107.

7. Іванкова, В. С., Шевченко, Г. М., Хруленко, Т. В., Барановська, Л. М., Скоморохова, Т. В., Магдич, І. П., & Палій, М. І. (2013). Досвід конформної променевої терапії місцево-поширених форм раку шийки матки. Український радіологічний журнал, 21(2), 184–188. [Ivankova, V. S., Shevchenko, H. M., Khrulenko, T. V., Baranovska, L. M., Skomorokhova, T. V., Mahdych, I. P., & Paliy, M. I. (2013). Dosvid konformnoyi promenevoyi terapiyi mistsevo-poshyrenykh form raku shyyky matky. Ukrainian Journal of Radiology and Oncology, 21(2), 184–188. Ukrainian].

8. Uemura, M., Ikeda, M., Handa, R., Danno, K., Nishimura, J., Hata, T., … Eguchi, H. (2021). The efficiency of (18) FFDGPET/CT in the assessment of tumor response to preoperative chemoradiation therapy for locally recurrent rectal cancer. BMC Cancer, 21(1), 1132. doi: 10.1186/s12885-021-08873-7.

9. Cerny, M., Dunet, V., Rebecchini, C., Hahnloser, D., Prior, J., Sempoux, C., & Schmidt, S. (2019). Response of locally advanced rectal cancer (LARC) to radiochemotherapy: DWMRI and multiparametric PET/CT in correlation with histopathology. Nuklearmedizin, 58, 2838. doi: 10.1055/a-0809-4670.

10. Клюсов, О. М., Фірсова, М. М., Осинський, Д. С., Олійниченко, О. Г., Холодна, А. В., & Лола, О. І. (2012). Застосування поєднаного ПЕТ-КТ-дослідження в діагностиці онкологічних захворювань. Онкологія, 14(1), 54–58. [Klyusov, O. M., Firsova, M. M., Osinsky, D. S., Oliynychenko, O. G., Kholodna, A. V., & Lola, O. I. (2012). Zastosuvannya poyednanoho PET-KT-doslidzhennya v diahnostytsi onkolohichnykh zakhvoryuvan. Oncology, 14(1), 54–58. Ukrainian].

11. Hillner, B. E., Siegel, B. A., Liu, D., Shields, A. F., Gareen, I. F., Hanna, L., … Coleman, R. E. (2008). Impact of positron emission tomography/computed tomography and positron emission tomography (PET) alone on expected management of patients with cancer: initial results from the National Oncologic PET Registry. Journal of Clinical Oncology, 26(13), 2155–61. doi: 10.1200/JCO.2007.14.5631.

12. Siegel, R. L., Miller, K. D., & Jemal, A. (2020). Cancer statistics 2020. Cancer Journal for Clinicians, 70(1), 7–30. doi: 10.3322/caac.21590.

13. Elit, L. M., Fyles, A. W., Gu, C., Pond, G. R., D’Souza, D., Samant, R., … Levine, M. N. (2018). Effect of positron emission tomography imaging in women with locally advanced cervical cancer: a randomized clinical trial. JAMA Network Open, 1(5), e182081. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2018.2081.

14. Hundshammer, C., Braeuer, M., Müller, C. A., Hansen, A. E., Schillmaier, M., Düwel, S., … Schwaiger, M. (2018). Simultaneous characterization of tumor cellularity and the Warburg eff ect with PET, MRI and hyperpolarized 13C-MRSI. Theranostics, 8(17), 4765–4780. doi: 10.7150/thno.25162.

15. Matsuzaki, S., Klar, M., Mikami, M., Shimada, M., Grubbs, B. H., Fujiwara, K., … Matsuo, K. (2020). Management of stage IIB cervical cancer: an overview of the current evidence. Current Oncology Reports, 22(3), 28. doi: 10.1007/ s11912-020-0888-x.

16. Dappa, E., Elger, T., Hasenburg, A., Düber, C., Battista, M. J., & Hötker, A. M. (2017). The value of advanced MRI techniques in the assessment of cervical cancer: a review. Insights into Imaging, 8(5), 471–481. doi: 10.1007/ s13244-017-0567-0.

17. Milagros Otero-García, M., Mesa-Álvarez, A., Nikolic, O., Blanco-Lobato, P., Basta-Nikolic, M., Menéndez de Llano-Ortega, R., … Szewczyk-Bieda, M. (2019). Role of MRI in staging and follow-up of endometrial and cervical cancer: pitfalls and mimickers. Insights into Imaging, 10(1), 19. doi: 10.1186/s13244- 019-0696-8.

18. Gaffney, D. K., Du Bois, A., Narayan, K., Reed, N., Toita, T., Pignata, S., … Trimble, E. L. (2007). Practice patterns of radiotherapy in cervical cancer among groups of the gynecologic Cancer Intergroup (GCIG). International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics, 68(2), 485–490. doi: 10.1016/j.ijrobp.2006.12.013.

19. López-López, V., Abrisqueta Carrión, J., Luján, J., B Lynn, P., Frutos, L., Ono, A., … Parrilla, P. (2021). Assessing tumor response to neoadjuvant chemoradiation in rectal cancer with rectoscopy and 18FFDG PET/CT: Results from a prospective series. Revista Espanola De Enfermedades Digestivas, 113(5), 307–312. doi: 10.17235/reed.2020.6954/2020.

20. Bi, Y., & Li, L. (2019). Pathologically confirmed brain metastases from primary uterine cervical tumors: two cases and a literature review. World Journal of Surgical Oncology, 17(1), 174. doi: 10.1186/s12957-019-1720-7.

21. Lehrer, E. J., McGee, H. M., Peterson, J. L., Vallow, L., Ruiz-Garcia, H., Zaorsky, N. G., … Trifiletti, D. M. (2018). Stereotactic radiosurgery and immune checkpoint inhibitors in the management of brain metastases. International Journal of Molecular Sciences, 19(10), 3054. doi: 10.1038/s41598-017-05553-0.

22. Sierko, E., Hempel, D., Zuzda, K., & Wojtukiewicz, M. Z. (2019). Personalized radiation therapy in cancer pain management. Cancers (Basel), 11(3), 390. doi: 10.3390/cancers11030390.

23. Kim, H., Lee, K., Heo, M., & Kim, Y. (2019). The prognostic factors influencing overall survival in uterine cervical cancer with brain metastasis. Korean Journal of Internal Medicine, 34(6), 1324–32. doi: 10.3904/kjim.2018.051.

24. Kratochwil, C., Fendler, W. P., Eiber, M., Baum, R., Bozkurt, M. F., Czernin, J., … Herrmann, K. (2019). EANM procedure guidelines for radionuclide therapy with 177Lu-labelled PSMA-ligands (177Lu-PSMA-RLT). European Journal of Nuclear Medicine, 46(12), 536–2544. doi: 10.1007/s00259-019-04485-3.

Адреса для листування:
Іванкова Валентина Степанівна
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
E-mail: valentina_ivankova@ukr.net

Correspondence:
Valentina Ivankova
33/43 Lomonosova Str., Kyiv 03022
National Cancer Institute
E-mail: valentina_ivankova@ukr.net

Підпишіться на нас у соціальних мережах:
Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment