Номер Т. 10, № 1-2 (37-38) 2020

Соціально-економічні аспекти доцільності проведення скринінгу раку шийки матки в Україні

Михайлович Ю.И., Федоренко З.П., Журбенко А.В.

У світі рак шийки матки (РШМ) залишається однією з найбільш поширених форм злоякісних новоутворень (ЗН), займаючи друге місце за частотою виникнення і третє — за смертністю серед усіх онкопатологій у жінок. Найвища захворюваність характерна саме для країн, що розвиваються. На сьогодні скринінг в онкології є практично єдиним профілактичним методом, застосування якого сприяє зниженню рівня смертності від окремих видів ЗН. В Україні як державі з обмеженими фінансовими ресурсами назріла потреба в соціально-економічному обґрунтуванні доцільності проведення популяційного скринінгу РШМ із наданням кількісної оцінки «затрати-ефективність» та якісної — «шкода-користь», а також в окресленні низки організаційних заходів для його впровадження.
У міжнародній медичній спільноті існує два види цитологічного скринінгу РШМ: організований (систематичний), спрямований на всю популяцію жіночого населення, яка підлягає скринінгу із визначенням його періодичності, та неорганізований (спорадичний), або рутинний, — обстеженню підлягають лише ті жінки, які звернулися до лікувально-профілактичної установи з будь-якого приводу. Зазвичай найбільш ефективним є організований скринінг — саме через можливість охопити цитологічним дослідженням більшу кількість жінок.
Проміжними ознаками ефективності програми є підвищення частоти діагностованого передраку та раку на ранніх стадіях, що дозволяє забезпечити адекватне комплексне лікування хворих на зазначену нозологічну форму ЗН. Кінцевою метою скринінгу має бути зниження смертності від ЗН на популяційному рівні.
Впровадження скринінгової програми складається з таких кроків:

  • формування бази даних;
  • запрошення на обстеження;
  • процес обстеження;
  • лікування виявленої патології;
  • контроль за групою ризику;
  • зворотній зв’язок із пацієнтами.

Організаційна методологія популяційного скринінгу РШМ передбачає визначення чисельності населення в регіоні, складання його повікової характеристики, проведення заходів щодо поінформування населення про рак, передракові захворювання та фактори ризику. Без налагодження такої роботи неможливо досягти потрібної ефективності скринінгу. Умовою належної організації скринінгу є одночасна участь у роботі різних ланок медичної служби (первинної, вторинної — спеціалізованої, третинної — високоспеціалізованої), ретельна підготовка фахівців, які проводять скринінг, тісна співпраця лікарів первинної ланки загальної лікувальної мережі та лікарів спеціалізованих лікувальних закладів.

Скринінгова програма має складатися з таких етапів:

  • комп’ютерного (формування бази даних усього жіночого населення, яке проживає в регіоні, районі, селі, її повікова та постатева характеристика; аналіз бази даних та відбір пацієнтів за віком і статтю, які підлягають скринінгу, визначення наявності чи відсутності факторів ризику, зазначення дати і результату останнього обстеження);
  • клінічного (запрошення на обстеження, огляд онколога, взяття матеріалу для дослідження та направлення його до лабораторії);
  • лабораторного (за результатами дослідження встановлюють наявність або відсутність патології, роблять відмітку про дату наступного запрошення на обстеження при виявленні патології і необхідності в дообстеженні);
  • дообстеження (призначаються додаткові методи обстеження для спростування або підтвердження наявності патології; у разі підтвердження пацієнта направляють на лікування);
  • лікування (проводиться у загальнолікувальному закладі неонкологічного профілю або спеціалізованій онкологічній установі залежно від виявленої патології);
  • обліку та диспансерного спостереження (обов’язковий постійний моніторинг бази даних, її поновлення з урахуванням вікової категорії населення і результатів скринінгу; диспансерний нагляд за хворими, запрошення на повторне обстеження), включаючи фільтрацію, сортування, групування та архівацію даних за роками — організація збереження даних у зручній та легкодоступній формі;
  • догляду та надання паліативної допомоги.

Проблему максимально повного охоплення населення державною програмою скринінгу необхідно здійснювати за допомогою широкомасштабної роз’яснювальної роботи, поширення популярних друкованих матеріалів (брошур, пам’яток, листівок), залучення засобів масової інформації та доповідей експертів, які можуть надавати інформацію неспеціалізованою мовою.

Важливим аспектом ефективності скринінгу є не тільки охоплення обстеженням визначеної категорії населення, а й ретельний облік пацієнтів із виявленими факторами ризику та подальша чітка організаційна робота з ними. Через безсимптомний перебіг передпухлинних захворювань або РШМ на ранніх стадіях більшість хворих не вбачають потреби в подальшому спостереженні, і зв’язок із ними, як правило, втрачається. Тому потрібна копітка роз’яснювальна робота, особливо серед осіб із факторами ризику, щодо необхідності диспансерного спостереження задля того, щоб зусилля, спрямовані на впровадження скринінгових програм, не виявилися марними, а державні кошти, виділені на їх реалізацію, не були витрачені даремно.

Таким чином, нині організований цитологічний скринінг — це єдиний ефективний профілактичний спосіб боротьби з РШМ. Програма цитологічного організованого скринінгу має діяти постійно, адже лише за такої умови можливо досягти зниження захворюваності та смертності від РШМ, а з плином часу утримувати ці показники на низькому рівні. Для ефективної роботи популяційної скринінгової програми РШМ, у першу чергу, необхідно забезпечити найбільший відсоток охоплення скринінгом жіночого населення, ретельну підготовку кадрів, задіяних у реалізації цієї програми, адекватне лікування та подальше динамічне спостереження за пацієнтами з виявленими патологіями. Лише за умови дотримання цих вимог будуть виконані усі завдання скринінгової програми, а кошти, виділені на її реалізацію, будуть витрачені недаремно.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment