Номер Т. 10, № 1-2 (37-38) 2020

Взаємозв’язок між експресією апоптотичних маркерів та кількістю нуклеїнових кислот в ядрі та цитоплазмі клітин нейробластом

Василишин О.І., Новікова І.В.

Нейробластомні пухлини є специфічними новоутвореннями дитячого віку та характеризуються низкою унікальних властивостей і неоднозначним клінічним перебігом. Нейробластома (НБ) часто може бути вельми агресивною, з раннім метастазуванням у кістковий мозок і лімфатичні вузли або спонтанною регресією. Особливо слід відзначити випадки трансформації НБ в агресивну форму.

Логічно припустити, що зміни інтенсивності явищ апоптозу, у тому числі зумовлені bcl-2 і p53, можуть призводити до змін клітинного складу НБ за вмістом ДНК у ядрах клітин пухлини — змінювати співвідношення між ди- та поліплоїдними клітинами.

Мета роботи — визначити особливості експресії bcl-2 і p53 серед клітин НБ із різним вмістом нуклеїнових кислот.
Проведені спостереження показали, що НБ та їх клітинний склад характеризуються виразною гетерогенністю за вмістом ДНК, експресією ними bcl-2 та р53. Оцінка клітинного складу НБ може бути підставою для прогнозу не тільки відповіді пухлини на терапію в цілому, а й вірогідності формування за цих умов резидуальних елементів, представлених певним морфофункціональним типом передіснуючих клітин пухлини.

Вища частота експресії bcl-2 та р53 у НБ порівняно з гангліо­нейробластомами (ГНБ) збігається із загальним ступенем анаплазії цих типів пухлин. Але при зіставленні поліплоїдних ГНБ і НБ виявляють значну схожість профілів експресії bcl-2 і р53. Відповідно, відмінності між ГНБ і НБ зумовлені властивостями НБ, що визначаються як диплоїдні.
Відсутність чітких кореляційних зв’язків між кількістю ДНК та експресією bcl-2 чи р53 серед клітин НБ є підставою вважати ці ознаки незалежними один від одного прогностичними критеріями, що зумовлені різними патогенетичними механізмами онкогенезу.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment