Номер Т. 10, № 1-2 (37-38) 2020

Тактика лікування хворих онкологічного профілю з ятрогенним пошкодженням верхніх сечовивідних шляхів, ускладнених хронічною нирковою недостатністю

Кононенко О.А.

Ятрогенне пошкодження сечоводу призводить до уретерогідронефротичної трансформації, пієлонефриту, а в разі ураження єдиної нирки або двобічної патології — до ниркової недостатності. У багатьох випадках пацієнти з онкологічним захворюванням потребують комплексного лікування, яке передбачає проведення ад’ювантної хіміотерапії, нефротоксичний ефект і супутня патологія якої призводять до розвитку або посилення хронічної ниркової недостатності (ХНН).

Мета дослідження — підвищити ефективність терапії пацієнтів онкологічного профілю з ятрогенними пошкодженнями сечоводів шляхом розробки тактики оперативного лікування з урахуванням анатомо-функціональних змін сечовивідних шляхів.

Клінічному аналізу підлягали 84 хворих (129 уражених сечоводів) з ятрогенними пошкодженнями сечоводів, яким з 2008 по 2014 р. проведено обстеження та оперативне лікування. Вік пацієнтів — 57,2±8,3 року. Чоловіків — 16 (19%), жінок — 68 (81%). Анатомо-функціональні особливості сечовидільної системи вивчали за допомогою стандартних клініко-лабораторних досліджень (лабораторні аналізи, ультразвукова діагностика, екскреторна урографія, антеградна пієло­уретерографія, цистографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, динамічна реносцинтиграфія, кліренс-тести ендогенного креатиніну). Вторинно зморщену контралатеральну нирку діагностовано у 13 (15,4%) пацієнтів. Стадії ХНН: латентна — 11 (13,1%) пацієнтів, компенсована — 22 (26,2%), інтермітуюча — 44 (52,4%), термінальна — 7 (8,3%).

У 35 (41,6%) пацієнтів із ХНН І–ІІ ступеня без ознак прогресування онкологічного захворювання виконано органозберігаючі операції з відновлення прохідності верхніх сечовивідних шляхів (ВСШ). Перкутанну нефро­стомію як перший етап лікування проведено у 49 (60,7%) пацієнтів. Показанням до нефростомії була обструкція у ВСШ, що зумовило: ХНН ІІІ–IV ступеня — у 43 (51,2%) пацієнтів, пієлонефрит — 18 (21,4%), олігоанурію — 16 (19%). У 23 (27,4%) хворих другим етапом виконано хірургічну корекцію уродинаміки на ВСШ. У 26 (30,9%) пацієнтів з прогресуванням онкологічного захворювання перкутанна нефростомія дозволила знизити рівень креатиніну в крові шляхом підвищення загальної клубочкової фільтрації з 41,4±12,7 до 53,2±7,6 мл/хв (р<0,05), що дало можливість провести спеціальне лікування (поліхіміотерапія, дистанційна променева терапія). Серед них у 5 (19,2%) осіб діагностовано повну регресію онкологічного захворювання, що сприяло виконанню реконструктивних операцій з відновлення прохідності ВСШ з метою поліпшення якості життя. Довічну нефростомію, в зв’язку з прогресуванням онкологічного захворювання, виконано у 21 (25%) випадку. У нашому дослідженні ми отримали два механізми розвитку ретроперитоніального фіброзу. Першою причиною є пошкодження сечоводу та сечовий заплив у заочеревинний простір, другою — променева терапія, що в свою чергу призводить до двобічного уретерогідронефрозу, порушення функції нирок, ХНН. Першим етапом в усуненні ятрогенних пошкоджень сечоводів, ускладнених ХНН, має бути перкутанна нефростомія з подальшим виконанням пластичних та реконструктивних оперативних втручань.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment