Хромоколоноскопія як метод покращення ендоскопічного зображення
Мета дослідження — визначення чутливості та специфічності хромоколоноскопії для візуальної ендоскопічної діагностики колоректальних утворень.
Досліджено 211 колоректальних поліпів. Для поліпшення візуалізації використали відеоколоноскопію та хромоскопію (прижиттєве забарвлення тканин) з 0,2−0,5% розчином метиленового синього.
Гістологічно з 211 утворень 151 (71,5%) становили доброякісні аденоматозні поліпи (із них 103 (68,2%) — тубулярні, 29 (19,2%) — тубулярно-ворсинчасті, 19 (12,6%) — ворсинчасті), 39 (18,5%) — ненеопластичні поліпи, 20 (9,5%) — злоякісні аденоми, 1 (0,5%) — ранній рак, тип І.
Забарвлений мікрорельєф оцінювали згідно з класифікацією типів структури ямкового епітелію Pit Pattern (Kudo S., 2006): І і ІІ типи характерні для ненеопластичих, ІІІ−V типи — для неопластичних утворень. Результати хромоскопії порівнювали з даними гістологічного аналізу: правильно встановили ендоскопічний діагноз у 181 (85,8%), неправильно — в 30 (14,2%) поліпах. У групі злоякісних аденом було 28,6%, у групах доброякісних аденом і ненеопластичних поліпів — відповідно 13,2 і 10,3% хибнонегативних висновків.
Чутливість і специфічність хромоколоноскопії для діагностики ненеопластичних утворень становили відповідно 89,7 і 95,9%, для діагностики неопластичних утворень — 86,8 і 93,3%, для діагностики раку — 71,4 і 96,8%.
Leave a comment