Номер Т. 9, № 4 (36) 2019

Неоад’ювантна терапія раку стравоходу

Фридель Р.І.

Перебіг раку стравоходу (РС) є одним з найбільш тяжких, а лікування пацієнтів із цією патологією — одна з складніших проблем. Проаналізовано власний досвід, який базується на результатах лікування 1118 хворих на РС.

Метою роботи є покращення результатів лікування хворих на РС за рахунок застосування неоад’ювантної терапії.

У відділенні пухлин органів грудної порожнини з 1977 до 2013 р. проведено радикальне лікування 1118 хворих на РС. Із них у 337 пацієнтів (контрольна група) проведено тільки хірургічне лікування (операції типу Льюїса та Гарлока). 696 пацієнтів отримали перед оперативним втручанням курс променевої терапії на стравохід у разовій вогнищевій дозі 2,4–3 Гр, сумарній вогнищевій дозі 30 Гр (основна 1-ша група). Оперативне втручання проводили через 2–3 тиж після закінчення променевої терапії. У 85 пацієнтів (основна 2-га група), крім вище­описаної променевої терапії, застосовували також цикли неоад’ювантної поліхіміотерапії, причому з них 63 хворим поліхіміотерапію проводили селективно (внутрішньоартеріально), а 22 — системно (внутрішньовенно).

За даними Національного канцер-реєстру, проведено аналіз 1-, 3- і 5-річної виживаності хворих на РС (у пацієнтів основної 2-ї групи — 1- і 3-річної виживаності — на даний момент хворі ще в стадії спостереження). Однорічна виживаність у контрольній і основних 1-й і 2-й групах становила 57,6±2,8; 59,1±1,9 і 70,37±6,21% відповідно; 3-річна — 28±2,6; 40,1±1,9 і 51,8±6,8% відповідно; 5-річна (у контрольній і основній 1-й групі) — 24,6±2,4 і 37,7±1,9% відповідно.

Поєднання променевої та хіміотерапії перед операцією дозволяє поліпшити віддалені результати лікування хворих на РС.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment