Номер Т. 10, № 1-2 (37-38) 2020

Вплив основних прогностичних факторів на ефективність передопераційної консервативної терапії у хворих з місцево-розповсюдженим раком слизової оболонки порожнини рота і ротоглотки

Галай О.О.1, Процик В.С.2

Резюме. Проаналізовано результати передопераційного консервативного лікування 238 хворих із місцево-розповсюдженим раком слизової оболонки порожнини рота і ротоглотки залежно від основних прогностичних факторів. Передопераційну променеву терапію проведено у 68,9% (n = 164) пацієнтів. Ще 31,1% (n=74) отримали хіміопроменеве лікування, яке включало проведення 2 курсів хіміотерапії: цисплатин 100 мг/м2 у 1-й день + флуороурацил 1000 мг/м2 з 1-го по 5-й день. Статистично достовірними факторами, які впливають на ефективність опромінення та хіміопроменевої терапії, можна вважати стадію захворювання та локалізацію первинного процесу. Не встановлено кореляційного зв’язку між ефективністю консервативної терапії та віком і статтю хворих.

ВСТУП

Згідно з даними Національного канцер-реєстру України, захворюваність на рак слизової оболонки порожнини рота в Україні в 2012 р. становила 5,5 на 100 тис. населення, а померли протягом року від моменту встановлення діагнозу 40,5% хворих. Рак глотки діагностують у 5 випадках на 100 тис. населення, смертність внаслідок цієї онкологічної хвороби протягом року сягає 46,1% [3]. Враховуючи те, що зазначена патологія маніфестує у пізніх стадіях, а рання діагностика цих процесів ускладнена, відсоток хворих із І–ІІ стадією доволі малий, а отже, більшість пацієнтів звертається за допомогою вже з місцево-розповсюдженим раком [1, 2, 4, 5]. В останнi роки досягнуто значного прогресу у визначеннi прогностичних факторiв, що мають суттєвий вплив на ефективність лікування пацієнтів із раком глотки на всіх його етапах [8, 11]. Особливої уваги заслуговують питання консервативної терапії перед хірургічним втручанням [6, 7, 9, 10].

Мета роботи — оцінити ефективність передопераційної консервативної терапії у хворих з місцево-розповсюдженим раком слизової оболонки порожнини рота і ротоглотки залежно від прогностичних факторів.

Об’єкт і методи дослідження

Проаналізовано результати передопе­раційного лікування 238 хворих із ІІІ–ІV стадією Т2N1M0–Т4N3M0. ІІІ стадію встановлено у 169 (71%) пацієнтів, ІV — у 69 (29%). У всіх хворих морфологічно діагностовано плоскоклітинну форму раку. Передопераційну променеву терапію проведено у 68,9% (n=164) пацієнтів методом дрібного фракціонування з разовою вогнищевою дозою 2 Гр (10 Гр/тиж). У 115 випадках опромінення проведено в сумарній вогнищевій дозі (СВД) 40–50 Гр протягом 4–5 тиж. У 49 хворих ефективність передопераційної променевої терапії була вищою 50%, у зв’язку з чим опромінення продовжено за радикальною програмою в СВД 60–70 Гр протягом 6–7 тиж. Ще 31,1% (n=74) пацієнтів отримали передопераційну хіміопроменеву терапію, яка включала проведення 2 курсів хіміотерапії та опромінення. Хіміотерапію проводили комбінацією препаратів цисплатин 100 мг/м у 1-й день + флуо­роурацил 1000 мг/м з 1-го по 5-й день.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Ефективність лікування залежно від основних прогностичних факторів відображено в таблиці. Повну регресію (ПР) процесу встановлено у 53 (22,2%) хворих; у 44 (18,5%) констатовано неефективність терапії — розміри пухлини не змінилися або зменшилися менше ніж на 50%. Часткову регресію (ЧР) в обсязі >50% регресії пухлини зареєстровано у 141 (59,2%) пацієнта. Загальну частоту відповіді (ЗЧВ) пухлини (ПР + ЧР) на передопераційну терапію відзначили у 194 (81,5%) хворих.

Аналіз, згідно зі стадією процесу, продемонстрував перевагу в дієвості передопераційного лікування пацієнтів із III стадією: кількість випадків ПР і ЧР становила 23,1 і 66,3% порівняно з аналогічними показниками при IV стадії — 20,3 і 42,0% відповідно (р<0,05). Загалом у пацієнтів із ІІІ стадією ЗЧВ пухлин на лікування була на 27% вищою, ніж у хворих із IV стадією (відношення шансів (ВШ)=5,07; 95% довірчий інтервал (ДІ) — 2,54–10,11; р=0,000001).

Серед пацієнтів із первинною пухлиною категорії Т2 була найбільша кількість випадків ПР у своїй підгрупі — 42,9% (n=15), але ЗЧВ була вищою у хворих із категорією Т3 — 82,5% (n=132) (р>0,05). Під час порівняння показників стосовно локалізації пухлини встановлено найбільшу кількість випадків ПР при лікуванні хворих із раком мигдалика — 58,3% (n=21), що значно перевищувало аналогічний показник при раку кореня язика — 13,3% (n=2) та ротоглотки — 8,8% (n=3). Найвищий рівень ЧР зареєстровано у пацієнтів із раком інших (не кореня) частин язика — 72,6% (n=45) та слизової оболонки дна ротової порожнини — 68,6% (n=35). Найменш ефективною консервативна терапія виявилася при раку ясен і твердого піднебіння — 38,5% (n=5) та 33,3% (n=5) відповідно. Відмінності в ефективності лікування між різними локалізаціями статистично недостовірні. Результативність опромінення та хіміопроменевої терапії не корелювала зі статтю, віком і поширенням процесу в регіонарних лімфатичних вузлах (р>0,05). Кількість випадків ПР при хіміопроменевій терапії була більшою, ніж після опромінення, на 14,7% (ВШ=0,82; 95% ДІ — 0,42–1,61; р=0,01). Не встановлено статистично достовірної різниці при зіставленні ЗЧВ на лікування у хворих, які одержали передопераційну променеву та хіміопроменеву терапію (ВШ=0,69; 95% ДІ — 0,33–1,46; р=0,33).

ВИСНОВКИ

Статистично достовірними факторами, які впливають на ефективність опромінення та хіміопроменевої терапії у хворих з місцево-розповсюдженим раком слизової оболонки порожнини рота й ротоглотки, можна вважати стадію захворювання і локалізацію первинного процесу.

Не встановлено кореляційного зв’язку між ефективністю консервативної терапії та віком і статтю хворих.

Таблиця. Ефективність лікування

Параметри Усього ПР(n) ПРМ±m, % ЧР(n) ЧР
М±m, %
ЗЧВ
(n)
ЗЧВМ±m, % БР(n) БРМ±m, %
Стать
чоловіча 215 47 21,9±2,8 127 59,1±3,3 174 80,9±2,7 41 19,1±2,7
жіноча 23 6 26,1±9,2 14 60,9±10,2 20 87,0±7,0 3 13,0±7,0
Вік (років)
<50 61 12 19,7±5,1 38 62,3±6,2 50 82,0±4,9 11 18,0±4,9
50–59 76 17 22,4±4,8 44 57,9±5,7 61 80,3±4,6 15 19,7±4,6
60–69 78 19 24,3±4,9 45 57,7±5,6 64 82,0±4,3 14 18,0±4,3
70–80 23 5 21,7±8,6 14 60,9±10,2 19 82,6±7,9 4 17,4±7,9
Первинна пухлина
Т2 35 15 42,9±8,4 13 37,1±8,2 28 80,0±6,8 7 20,0±6,8
Т3 160 36 22,5±3,3 96 60,0±3,9 132 82,5±3,0 28 17,5±3,0
Т4 43 2 4,7±3,2 32 74,4±6,6 34 79,1±6,2 9 20,9±6,2
Регіонарні лімфовузли
N0 86 24 27,9±4,8 49 57,0±5,3 73 84,9±3,9 13 15,1±3,9
N1 113 26 23,0±4,0 75 66,4±4,4 101 89,4±2,9 12 10,6±2,9
N2 35 3 8,6±4,7 15 42,9±8,4 18 51,4±8,4 17 48,6±8,4
N3 4 2 50,0±25 2 50,0±25 2 50,0±25
Стадія
ІІІ 169 39 23,1±3,2 112 66,3±3,6 151 89,3±2,4 18 10,7±2,4
ІV 69 14 20,3±4,8 29 42,0±5,9 43 62,3±5,8 26 37,7±5,8
Локалізація первинної пухлини
Корінь язика 15 2 13,3±8,8 9 60,0±12,6 11 73,3±11,4 4 26,7±11,4
Інші частини язика 62 10 16,1±4,7 45 72,6±5,7 55 88,7±4,0 7 11,3±4,0
Ясна 13 3 23,0±11,7 5 38,5±13,5 8 61,5±13,5 5 38,5±13,5
Дно порожнини рота 51 8 15,7±5,1 35 68,6±6,5 43 84,3±5,1 8 15,7±5,1
Піднебіння 15 3 20,0±10,3 7 46,7±12,9 10 66,7±12,2 5 33,3±12,2
Інші частини рота 12 3 25,0±12,5 6 50,0±14,4 9 75,0±12,5 3 25,0±12,5
Мигдалик 36 21 58,3±8,2 12 33,3±7,8 33 91,7±4,6 3 8,3±4,6
Ротоглотка 34 3 8,8±4,9 22 64,7±8,2 25 73,5±7,6 9 26,5±7,6
Лікування
Променева терапія 164 29 17,7±2,9 102 62,2±3,8 131 79,9±3,1 33 20,1±3,1
Хіміопроменева терапія 74 24 32,4±5,4 39 52,7±5,8 63 85,1±4,1 11 14,9±4,1

Примітка: ПР — повна регресія; ЧР — часткова регресія; ЗЧВ — загальна частота відповіді (ПР + ЧР); БР — без регресії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Грищенко С.В., Нагорний І.М., Чистяков А.А. та ін. (2008) Сучасні особливості поширеності злоякісних пухлин губи, ротової порожнини і глотки та смертності від них населення України. Журн. вушних, носових і горлових хвороб, 4: 34–35.

2. Процик В.С., Трембач О.М., Коробко Є.В. (2008) Відновно-реконструктивні хірургічні втручання при злоякісних пухлинах голови та шиї. Журн. вушних, носових і горлових хвороб, 4: 102–103.

3. Рак в Україні 2011–2012. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. (2013) Бюл. Нац. канцер-реєстру України. Київ, 14, 120 с.

4. Седаков И.Е. (2013) Итоги деятельности онкологической службы Украины в 2013 году: состояние, перспективы развития, пробелы. Здоров’я України, 5–6: 5.

5. Щепотін І.Б. (2008) Рак ротової порожнини: організаційні та епідеміологічні аспекти проблеми. Журн. вушних, носових і горлових хвороб, 4: 2–3.

6. Chinn S.B., Spector M.E., Bellile E.L. et al. (2014) Efficacy of induction selection chemotherapy vs primary surgery for patients with advanced oral cavity carcinoma. JAMA Otolaryngol. Head Neck Surg., 140(2): 134–142.

7. Klug C., Berzaczy D., Voracek M. et al. (2009) Preoperative radiochemotherapy in the treatment of advanced oral cancer: outcome of 276 patients. J. Craniomaxillofac Surg., 37(6): 344–347.

8. Layland M.K., Sessions D.G., Lenox J. (2005) The influence of lymph node metastasis in the treatment of squamous cell carcinoma of the oral cavity, oropharynx, larynx and hypopharynx: N0 versus N+. Laryngoscope, 115(4): 629–639.

9. Menedenhall W.M., Werning J.W., Pfister D.G. (2011) Treatment of head and neck cancer. In: VT DeVita, S Hellman, SA Rosenberg, eds. Cancer: Principles and Practice of Oncology. 9 ed. Philadelphia, Pa: Lippincott Williams & Wilkins: 729–780.

10. More Y., D’Cruz A.K. (2013) Oral cancer: review of current management strategies. Natl. Med. J. India., 26(3): 152–158.

11. Pimenta Amaral T.M., Da Silva Freire A.R, Carval­ho A.L. et al. (2004) Predictive factors of occult metastasis and prognosis of clinical stages I and II squamous cell carcinoma of the tongue and floor of the mouth. Oral. Oncol., 40(8): 780–786.

Влияние основных прогностических факторов на эффективность предоперационной консервативной терапии у больных с местно-распространенным раком слизистой оболочки полости рта и ротоглотки

О.О. Галай, В.С. Процык

Львовский государственный онкологический региональный лечебно-диагностический центр

Национальный институт рака, Киев

Резюме. Проанализированы результаты предоперационного консервативного лечения 238 больных с местно-распространенным раком слизистой оболочки полости рта и ротоглотки в зависимости от основных прогностических факторов. Предопе­рационная лучевая терапия проведена у 68,9% (n=164) пациентов. Еще 31,1% (n=74) получили химиолучевое лечение, которое включало проведение 2 курсов химиотерапии: цисплатин

100 мг/м в 1-й день + флуороурацил 1000 мг/м с 1-го по 5-й день. Статистически достоверными факторами, которые влияют на эффективность облучения и химиолучевой терапии, можно считать стадию заболевания и локализацию первичного процесса. Не установлено корреляционной связи между эффективностью консервативной терапии и возрастом, а также полом больных.

рак слизистой оболочки полости рта и ротоглотки, консервативная терапия, эффективность.

Коментарів немає » Додати свій
Leave a comment